Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Нижньосірогозької селищної ради Нижньосірогозького району Херсонської області про визнання права власності на асфальтований майданчик та будівельні матеріали майданчика, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 року,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, обґрунтовуючи його тим, що він придбав в ОСОБА_5 асфальтований майданчик площею 5 250 кв. м разом з матеріалами, що є складовою частиною майданчика (асфальт, щебень, залізобетонні плити) за 60 000 грн, який розташований за межами смт Нижні Сірогози Херсонської області, на східній окраїні, території, прилеглої до колишнього складу КСП ім. Кірова.

Позивач вказує, що згодом йому стало відомо, що Нижньосірогозькою селищною радою Херсонської області прийнято рішення щодо взяття на облік вищезазначеного асфальтованого майданчика як безхазяйного, про що було подане відповідне оголошення в місцевій газеті Червоний промінь та зроблений запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 просив суд визнати за ним правовласності на асфальтований майданчик та будівельні матеріали майданчика.

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 до Нижньосірогозької селищної ради Нижньосірогозького району Херсонської області про визнання права власності на асфальтований майданчик та будівельні матеріали майданчика відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншим.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для визнання за позивачем права власності на асфальтований майданчик з будівельними матеріалами, оскільки вказаний об'єкт не є окремою річчю та не може бути об'єктом цивільних прав.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, про те, що суди першої та апеляційної інстанцій поверхнево дослідили матеріали справи, не з'ясували правової природи спірного майна, не вказали причин відхилення його доводів, що на його думку призвело до ухвалення незаконних рішень, є безпідставними та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Крім того, доводи касаційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 січня 2016 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець ОСОБА_5 зобов'язаний передати ОСОБА_4 асфальтовану площадку площею 5 250 кв. м, в тому числі, матеріал, з якого вона складається та яка розміщена за межами смт Нижні Сірогози Херсонської області (колишня військова частина) у власність покупця, ціна продажу становила 60 000 грн.

У свою чергу ОСОБА_5 придбав асфальтовану площадку площею 5 250 кв. м у ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу від 26 березня 2009 року, а ОСОБА_6 отримав зазначену асфальтовану площадку від ліквідатора КСП ім. Кірова Ніколенка С.М. в рахунок погашення заборгованості відповідно до договору про погашення заборгованості від 13 серпня 2004 року.

З метою отримання правовстановлюючих документів на асфальтований майданчик площею 5 250 кв. м ОСОБА_4 звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 14 липня 2016 року № 30453239 ОСОБА_4 відмовлено у державній реєстрації права власності на асфальтований майданчик, оскільки він є допоміжним обладнанням відповідної частини земельної ділянки та не підлягає державній реєстрації.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не встановлено будь-яких передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на майно, що є предметом спору.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 29 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 02 листопада 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.