Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан Вікторії Олександрівни про визнання відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії незаконною та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2017 року,

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючисьна те, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті спадкодавця - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Позивачка указувала про те, що вона неодноразово зверталась до приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Качан В.О. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 52/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1. Проте приватний нотаріус відмовив їй у видачі вказаного свідоцтва, оскільки надана заява заінтересованої особи - ОСОБА_7 про зупинення виконання нотаріальних дій та він звернувся до суду з позовом про визнання права на обов'язкову частку у спадщині після смерті батька, тобто ОСОБА_6

Вважала, що заява ОСОБА_7 є необґрунтованою та не могла бути підставою для зупинення нотаріальних дій, так як він не має права на обов'язкову частку у спадщині після смерті свого батька.

З урахуванням наведеного ОСОБА_4 просила суд визнати незаконною відмову приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зобов'язати приватного нотаріуса видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 52/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 6 квітня 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконною відмову приватного нотаріуса Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області КачанВ.О. від 7 вересня 2016 року у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Зобов'язано приватного нотаріуса Качан В.О. видати ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 52/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2017 року рішення міськрайонного суду скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд, вірно застосувавши положення ст. 42 Закону України "Про нотаріат", п. 4.13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про те, що факт повідомлення приватного нотаріуса про наявність спору щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 підтверджено як обґрунтованою заявою ОСОБА_7 про зупинення вчинення нотаріальних дій від 17 серпня 2016 року, так і позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання права на обов'язкову частку у спадщині з відміткою міськрайонного суду про її одержання 17 серпня 2016 року. Отже, приватний нотаріус правомірно вважала, що видача позивачці свідоцтва про право на спадщину за заповітом має бути відкладена до розгляду у суді справи за позовом ОСОБА_7

Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що повторне звернення ОСОБА_7 до суду з позовною заявою про визнання права на обов'язкову частку у спадщині після смерті батька є обґрунтованою підставою для припинення вчинення нотаріальних дій відповідно до вищевказаних положень закону. Крім того, такі обставини свідчать про існування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 спору про права щодо спадкового майна ОСОБА_6, а тому апеляційний суд вірно зазначив, що ОСОБА_7 мав бути залучений до участі у справі.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.