Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Гримич М.К., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Вінницького національного технічного університету про визнання недійсним результату конкурсу та поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 грудня 2016 року,

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом до Вінницьким національним технічним університетом (далі -Вінницький НТУ), посилаючись на те, що з січня 2011 року він працював на посаді викладача англійської мови кафедри іноземних мов Вінницького НТУ. На засіданні кафедри іноземних мов факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького НТУ 4 травня 2016 року

20 членів кафедри проголосували за, 4 членів проти рекомендації позивача на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов.

13 червня 2016 року відбулось засідання Вченої ради факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького НТУ, за результатами якої більшістю голосів позивача не було обрано на вакантну посаду викладача кафедри іноземних мов.

Наказом ректора Вінницького НТУ від 18 серпня 2016 року позивача було звільнено з 31 серпня 2016 року з посади викладача англійської мови кафедри іноземних мов Вінницького НТУ у зв'язку із закінченням строку трудового договору, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Позивач вважав своє звільнення протиправним, проведеним з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки на засіданні Вченої ради під час обговорення його кандидатури щодо обрання його на посаду викладача кафедри іноземних мов було подано невірну інформацію щодо роботи позивача, надано негативну характеристику.

Вказував, що під час засідання Вченої ради йому не було надано можливості виступити, а його кандидатура взагалі не обговорювалася членами вченої ради. Крім того, на засіданні Вченої ради факультету 13 червня 2016 року були відсутні два її члени, в тому числі аспіранти та всі студенти факультету, що свідчить про неправомочність засідання Вченої ради та прийнятого нею рішення.

Своє необрання на посаду, позивач також пов'язував з існуючим конфліктом між ним та керівництвом університету через проведення ним анонімного соціологічного опитування студентів.

Крім того позивачу своєчасно не було видано трудову книжку, а повідомлення про його відмову в отриманні трудової книжки вважав таким, що не відповідає дійсності.

Ураховуючи наведене, позивач просив: визнати недійсним та скасувати результат конкурсу на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов факультету будівництва теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету; визнати недійсним та скасувати рішення Вченої ради факультету будівництва теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету від 24 травня 2016 року про його не обрання на вакантну посаду викладача кафедри іноземних мов; визнати недійсним та скасувати наказ ректора Вінницького національного технічного університету від 18 серпня 2016 року про звільнення з роботи; поновити його на посаді викладача кафедри іноземних мов Вінницького національного технічного університету з 1 вересня 2016 року; стягнути з відповідача на його користь 726,13 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням за період з 1 вересня 2016 року по 14 вересня 2016 року без врахування податків та інших обов'язкових платежів.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 1 грудня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що звільнення позивача відбулось з дотриманням норм трудового законодавства.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що 1 липня 2015 року між Вінницьким НТУ та ОСОБА_4 було укладено трудовий контракт, згідно якого останнього прийнято на роботу на кафедру іноземних мов університету за посадою викладача англійської мови.

Строк дії контракту з 1 вересня 2015 року до 31 серпня 2016 року.

Умовами п. п. 10, 12 укладеного між сторонами контракту передбачено, що цей контракт припиняється: а) після закінчення строку дії контракту; б) за угодою сторін; в) з інших підстав, передбачених законодавством.

За два місяці до закінчення строку чинності контракту він може бути за згодою сторін продовжений або укладений на новий строк.

Наказом ректора Вінницького НТУ від 18 серпня 2016 року

ОСОБА_4 звільнено з посади викладача англійської мови кафедри іноземних мов Вінницького НТУ у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контракту), згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Пред'являючи позов, ОСОБА_4 посилався на грубе порушення відповідачем норм чинного трудового законодавства при його звільненні.

Частиною 3 ст. 54 Закону України Про освіту передбачено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Статтею 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

У п. 10 Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 24.12.2002 року № 744, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2003 року за № 600/7921 (z0600-03) , зазначено, що відповідно до вимог чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 36 Закону України Про вищу освіту вчена рада вищого навчального закладу обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів, завідувачів (начальників) кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій.

За змістом п.1-2 ч.1 ст. 58 Закону України Про вищу освіту викладач університету зобов'язаний окрім виконання навчального навантаження (проведення занять, консультацій, прийом іспитів, тощо) займатись науковою, навчально-методичною, виховною та організаційною роботою перед початком навчального року кожен викладач складає свій індивідуальний план.

У п. 4.17 змін та доповнень до статуту Вінницького НТУ визначено, що Вчена рада факультету, інституту, що входить до складу Університету, є колегіальним органом управління факультетом, інститутом, компетенції вченої ради факультету, інституту, в тому числі, входить: обрання на посади таємним голосуванням асистентів, викладачів і старших викладачів, доцентів. Статут університету визначає склад Вченої ради факультету у кількості 21 особи.

Згідно роз'яснень, викладених у п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляду трудових спорів судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника, згідно з наказом (розпорядженням) та перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до Положення про проведення конкурсного відбору при заміщенні вакантних посад науково-педагогічних працівників Вінницького НТУ 19 квітня 2016 року у Вінницькому НТУ було оголошено конкурс на заміщення посад, які стають вакантними з 1 вересня 2016 року, у тому числі і на посаду викладача кафедри іноземних мов, яку обіймав ОСОБА_4

Згідно протоколу засідання кафедри іноземних мов факультету будівництва, теплоенергетики та газопостачання Вінницького НТУ

від 24 травня 2016 року 20 членів кафедри проголосували проти рекомендації позивача на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов, проголосувало за - 4 члени.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Вченої ради факультету будівництва теплоенергетики та газопостачання Вінницького національного технічного університету від 13 червня 2016 року про за результатом таємного голосування за - 8, проти - 11, недійсних бюлетенів - 0, ОСОБА_4 не обрано на вакантну посаду викладача кафедри іноземних мов.

Під час засідання вченої ради завідувач кафедри ОСОБА_5 звернула увагу на те, що ОСОБА_4 має тези доповідей на конференціях, проте, він не виконав індивідуальний план викладача, не написав жодної навчально-методичної літератури чи наукової статті, тому кафедра більшістю голосів не рекомендувала його на заміщення вакантної посади викладача кафедри іноземних мов. ОСОБА_4 зауважив, що подана інформація не відповідає дійсності.

Надані позивачем звіт про виконання індивідуального плану за 2015-2016 навчальний рік та список наукових праць студентів, свідчать про виконання позивачем навчального плану, суд враховує, що в судовому засіданні позивач підтвердив, що за 2015-2016 навчальний рік не брав участь в наукових конференціях.

Встановивши вказані вище обставини на підставі належним чином оцінених доказів та давши їм належну оцінку в контексті дотримання вищевказаних норм матеріального права, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки звільнення ОСОБА_4 за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контракту), проведено з дотриманням норм трудового законодавства.

Доводи касаційної скарги про те, що трудовий договір був продовжений після закінчення 31 серпня 2016 року контракту належними і допустимими доказами не підтверджуються та спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи і нормами наведених вище норм трудового законодавства.

Посилання в касаційній скарзі на затримку у видачі трудової книжки працівнику при звільненні спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами.

Так, установлено, що згідно з актом від 5 вересня 2016 року ОСОБА_4 отримав витяг з наказу від 18 серпня 2016 року, а від отримання трудової книжки та розпису в книзі обліку трудових книжок відмовився.

29 вересня 2016 року позивачу направлено лист із повторною пропозицією з`явитись до відділу кадрів Вінницького НТУ з метою отримання трудової книжки.

У судовому засіданні позивач також відмовився від отримання трудової книжки.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 1 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.