Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві до Національного музею народної архітектури та побуту України, третя особа - ОСОБА_3, про скасування актів за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року,

У серпні 2015 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві (далі - Управління Фонду) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, у якому просило скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1, який стався з ОСОБА_3

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 08 лютого 2015 року на території Національного музею народної архітектури та побуту України стався нещасний випадок із музейним доглядачем науково-дослідного відділу Карпати ОСОБА_3

Наказом музею від 09 лютого 2015 року № 13 створено комісію з розслідування зазначеного нещасного випадку, яка своїм висновком визнала нещасний випадок пов'язаним із виробництвом й склала акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом, за формою Н-1 від 02 березня 2015 року.

Посилаючись на те, що нещасний випадок стався з ОСОБА_3 не під час виконання посадових обов'язків та у зв'язку із особистою необережністю потерпілої, Управління Фонду просило позов задовольнити.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року, у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві відмовлено у зв'язку з його недоведеністю.

У касаційній скарзі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. XIIПрикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 08 лютого 2015 року музейний доглядач науково-дослідного відділу Карпати ОСОБА_4 приблизно о 13 год. 10 хв., під час обідньої перерви, на території музею, підсковзнулася на снігу, травмувавши праве коліно. Стежка не була прочищена від снігу належним чином і не була посипана піском.

У КНП Консультативно-діагностичний центр Голосіївського району м. Києва їй була надана перша медична допомога та встановлено діагноз: ушкодження латеральної зв'язки та задньої хрестоподібної зв'язки.

У зв'язку з нещасним випадком, який стався з музейним доглядачем ОСОБА_4, та відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (1232-2011-п) , відповідач наказом від 09 лютого 2015 року № 13 створив комісію з розслідування нещасного випадку (далі - Комісія).

02 березня 2015 року Комісія склала акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08 лютого 2015 року о 13 год. 10 хв., за формою Н-5, відповідно до якого причиною настання нещасного випадку є незадовільний технічний стан території.

Відповідно до висновку комісії нещасний випадок із музейним доглядачем ОСОБА_5 визнано таким, що пов'язаний із виробництвом та на нього складається акт за формою Н-1.

Член комісії з розслідування - страховий експерт з охорони праці сектору профілактики нещасних випадків та професійних захворювань Правобережного відділу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві ОСОБА_6 у своїй окремій думці до висновку комісії акта за формою Н-5 зазначив, що з висновком не погоджується та вважає, що даний нещасний випадок не визнається таким, що пов'язаний із виробництвом і не є страховим.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Згідно з п. п. 11 п. 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (1232-2011-п) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця є обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний із виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

Правильно визначивши характер спірних правовідносин, застосувавши п. 15 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до змісту цих правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено за ст. 212 ЦПК України, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на території підприємства з підстав незадовільного технічного стану території музею, у зв'язку із чим даний нещасний випадок є таким, що пов'язаний із виробництвом та є підстави для складання відповідних актів за формами Н-1 та Н-5.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з цими висновками щодо їх оцінки.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.