Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів:

Ситнік О.М., Гримич М.К., Леванчука А.О.,

Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до військової частини А1358 (с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області), треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про поновлення на роботі, за касаційною скаргою військової частини А 1358 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до військової частини А1358 (с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області) про поновлення на роботі.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 11 вересня 2006 року позивача було прийнято на роботу у військову частину А 1358 стрільцем загону, а 04 жовтня 2006 року було переведено начальником загону воєнізованої охорони вказаної військової частини.

17 квітня 2015 року наказом № 80 позивача було звільнено на підставі пункту 7 ст. 36 КЗпП України.

Вироком суду від 30 грудня 2014 року, який ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 26 березня 2015 року залишено без змін, позивача було визнано винним за ч. 4 ст. 368 КК України.

На підставі ст. 75 КК України позивача звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня 2016 року вирок суду від 30 грудня 2014 року та ухвалу від 26 березня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Про вищевказані обставини позивач дізнався 04 лютого 2016 року, а 05 лютого 2016 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про скасування наказу про його звільнення та поновлення на роботі.

Проте 16 лютого 2016 року позивач отримав листа про відмову у скасуванні наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2016 року, позов ОСОБА_6 до військової частини А1358 (с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про поновлення на роботі задоволено.

Поновлено ОСОБА_6 на посаді начальника загону воєнізованої охорони військової частини А1358 (с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області) з 17 квітня 2015 року.

Стягнуто з військової частини А1358 (с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 08526931) у дохід держави судовий збір в розмірі 551 гривня 20 копійок.

У касаційній скарзі військова частина А1358 просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративні справи, в яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, як це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам (п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Із змісту заявлених вимог та вирішених судом питань, встановлено, що позивач як військовослужбовець звернувся до відповідача, тобто виник спір щодо проходження військової служби.

Отже, спір, що виник між сторонами, є публічно-правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції, а тому його розгляд як судом першої, так і судом апеляційної інстанції повинен був здійснюватися за правилами КАС України (2747-15) .

Суди розглянули справу після 01 вересня 2005 року (після набрання чинності КАС України (2747-15) ) за правилами, встановленими ЦПК України (1618-15) .

Ураховуючи вищевикладене та суть спору, колегія суддів вважає, що в даному випадку виник публічно-правовий спір і вимоги ОСОБА_6 повинні були розглядатися за правилами, встановленими КАС України (2747-15) .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі.

У порушення зазначених норм процесуального права суд першої інстанції помилково розглянув непідвідомчий йому спір, а апеляційна інстанція при перегляді рішення суду першої інстанції на це уваги не звернула, залишивши без змін рішення районного суду, помилково ухвалене за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства, сама припустилася тієї ж помилки.

За таких обставин відповідно до ст. 340 ЦПК України ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

З огляду на викладене судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 336, 340 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2016 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до військової частини А1358 (с. Цвітоха Славутського району Хмельницької області), треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про поновлення на роботі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.