Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

Писаної Т.О., Попович О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Київське лісове господарство до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2017 року,

У липні 2016 року перший заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), державного підприємства Київське лісове господарство (далі - ДП Київське лісове господарство) з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, у якому просив витребувати на користь КМУ та ДП Київське лісове господарство з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 8,4609 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та стягнути з відповідача судовий збір.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 3 листопада 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі перший заступник прокурора Київської області просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, питання про відкриття апеляційного провадження передати на новий розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу заявнику, виходив із того, що останній у наданий йому строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

Проте до такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.

Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам ст. 295 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Апеляційним судом установлено, що апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, оскільки не була оплачена судовим збором.

В ухвалі про визнання апеляційної скарги неподаною, апеляційний суд зазначив, що у визначений судом строк та станом на 28 лютого 2017 року вимоги ухвали суду від 8 грудня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків першим заступником прокурора Київської області не виконані.

Погодитись із таким висновком апеляційного суду не можна з огляду на наступне.

Так, ухвалою апеляційного суду Київської області від 8 грудня 2016 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області залишено без руху та надано заявнику строк для сплати судового збору у розмірі 64 297 грн 97 коп. - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Як убачається з матеріалів справи, 15 грудня 2016 року заявник отримав копію ухвали апеляційного суду Київської області від 8 грудня 2016 року та надав оригінал платіжного доручення № 2545 від 15 листопада 2016 року про сплату судового збору у розмірі 1 515 грн 80 коп. (а. с. 142, 143).

27 грудня 2016 року та 18 січня 2017 року заявнику повторно надсилалася копія ухвали апеляційного суду Київської області від 8 грудня 2016 року для доплати судового збору в повному обсязі, які заявником були отримані 29 грудня 2016 року та 20 січня 2017 року відповідно. Заявник вважав, що розмір судового збору, визначений апеляційним судом в ухвалі від 8 грудня 2016 року не відповідає дійсній вартості майна, за відновленням порушеного права на яке прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Так, визначаючи розмір судового збору, яким має бути оплачена апеляційна скарга, апеляційний суд виходив із того, що вартість придбаної відповідачем згідно договору купівлі-продажу від 11 червня 2007 року земельної ділянки площею 10,9587 га становить 5 047 500 грн. Оскільки прокурором заявлені вимоги про витребування частини земельної ділянки із чужого незаконного володіння, площа якої становить 8,4609 га, то ціна позову становить 3 896 846 грн 68 коп. (5 047 500 х 8,4605 : 10,9587).

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (3674-17) , який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 1 січня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (1774-19) .

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подачу апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Апеляційний суд, визначивши ціну позову у розмірі 3 896 846 грн 68 коп., дійшов висновку про те, що апеляційна скарга першого заступника прокурора Київської області має бути оплачена судовим збором у розмірі 64 297 грн 97 коп.

Проте, апеляційний суд, при визначенні ціни позову виходив із ринкової вартості земельної ділянки житлової та громадської забудови відповідної площі згідно договору купівлі-продажу від 11 червня 2007 року, у той час коли предметом даного спору є земельна ділянка лісогосподарського призначення, ринкова вартість якої відрізняється від вартості земель житлової та громадської забудови з огляду на можливості їх господарського використання за цільовим призначенням.

Із листа управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області від 26 квітня 2016 року № 05/1/1479 вбачається, що грошова оцінка земель для лісогосподарського призначення на території Обухівського району Київської області не проведена та не проводилася (а. с. 45).

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 (v0010740-14) "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" (далі - постанова ВССУ № 10), якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з тим, що вартість спірної земельної ділянки не була визначена, заявником апеляційна скарга була оплачена судовим збором у мінімальному розмірі, передбаченому п.п. 1 п. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у розмірі 1 515 грн 80 коп. та заявлено клопотання про визначення остаточного розміру ціни позову в процесі розгляду справи як це передбачено п. 16 постанови ВССУ № 10 (v0010740-14) .

Проте зазначене клопотання апеляційним судом залишено без належного реагування, а апеляційна скарга заявника була передчасно визнана неподаною та повернута заявнику.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2017 року скасувати, питання про відкриття апеляційного провадження передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.