Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів: Гримич М.К., Євтушенко О.І.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення частини домоволодіння в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом до ОСОБА_5 про виділення частини домоволодіння в натурі.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення суду першої інстанції визнано неподаною та повернуто заявникам.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять скасувати ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу

ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції виходив із того, що останні у наданий судом строк не усунули недоліки апеляційної скарги, а саме, не доплатили судовий збір.

Проте даний висновок не ґрунтується на процесуальному законі.

Відповідно до вимог ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 295 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо автор скарги у встановлений строк виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною та повертається суб'єкту звернення.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 (v0012700-08) Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку в ухвалі суду необхідно вказати підстави для залишення апеляційної скарги без руху та визначити строк для усунення недоліків з урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення вказаних недоліків (зокрема, підписання скарги, подання довіреності, оригіналів документів про сплату судового збору, завірених копій судових рішень тощо). В ухвалі може бути зазначено про наслідки невиконання вимог щодо усунення недоліків (частина друга статті 121 ЦПК). У разі невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 9 грудня 2016 року апеляційну скаргу

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2016 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 5-ти днів з дня отримання копії ухвали, а саме доплати судового збору.

Постановляючи 10 січня 2017 року ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд наведені вище роз'яснення не врахував та не звернув уваги на те, що в ухвалі від 9 грудня 2016 року про залишення апеляційної скарги без руху не вказано на необхідність надання суду оригіналів документів про сплату судового збору.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилаються на те, що доплата судового збору була проведено 19 грудня 2016 року, про що надано лист Державної судової адміністрації України від 18 січня 2017 року.

Таким чином, висновок апеляційного суду про наявність підстав для визнання апеляційної скарги неподаною і повернення її заявникам є передчасним.

Отже, доводи, наведені в касаційній скарзі, підлягають перевірці, оскільки судові процедури повинні бути справедливими (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), а особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження рішення суду.

З урахуванням наведеного, постановлена в справі ухвала апеляційного суду не може залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.