Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: старший державний виконавець Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - ДуменкоЮ.В., Ізюмський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, на дії державного виконавця, за касаційною скаргою Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року,

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій посилався на те, що 09 червня 2016 року бухгалтерією підприємства, де він працює, його повідомлено про надходження постанови державного виконавця від 16 грудня 2015 року про відрахування із його заробітної плати 13 255 грн 40 коп. виконавчого збору.

Матеріали виконавчого провадження не містять доказів належного його повідомлення про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 грудня 2015 року, а наявні супровідні листи про їх направлення не відповідають вимогам належності та допустимості доказів.

Вважав, що Ізюмським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області не вчинено жодних дій щодо примусового стягнення з нього кредитної заборгованості, оскільки погашення платежів за судовим рішенням він здійснював безпосередньо публічному акціонерному товариству УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк).

На підставі вищевказаного просив скасувати постанови державного виконавця Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 24 грудня 2015 року про стягнення з нього виконавчого збору у розмірі 13 255 грн 40 коп., від 05 травня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області від 24 грудня 2015 року про стягнення з нього на користь держави виконавчого збору у сумі 13 255 грн 40 коп., та від 06 червня 2016 року про відрахування із його заробітної плати виконавчого збору у розмірі 13 255 грн 40 коп.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року скаргу ОСОБА_3 задоволено. Скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області від 24 грудня 2015 року, прийняту у межах виконавчого провадження № 49641387, про стягнення з боржника ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 13 255 грн 40 коп.; постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області від 05 травня 2016 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області від 24 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у сумі 13 255 грн 40 коп.; постанову державного виконавця Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, прийняту у межах виконавчого провадження № 51005477, від 06 червня 2016 року № 360/4 про відрахування із заробітної плати ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у сумі 13 255 грн 40 коп.

Зобов'язано Ізюмський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області повернути ОСОБА_3 суми, стягнуті із його заробітної плати на виконання постанови державного виконавця Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, прийнятої у межах виконавчого провадження № 51005477, від 06 червня 2016 року № 360/4 про відрахування із заробітної плати ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у розмірі 13 255 грн 40 коп.

У касаційній скарзі Ізюмський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що постановою Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 16 грудня 2015 року було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 623/1399/14, виданого 09 жовтня 2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованості за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 11 377,08 доларів США, що еквівалентно 132 553 грн 98 коп. Зобов'язано ОСОБА_3 добровільно виконати зобов'язання у строк до 23 грудня 2015 року та з'явитись до державного виконавця. При невиконанні рішення у наданий для добровільного виконання строк, виконати його у примусовому порядку зі стягненням із боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій.

24 грудня 2015 року державним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 13 255 грн 40 коп.

18 квітня 2016 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 49641387 у зв'язку з фактичним виконанням судового рішення у повному обсязі. Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору виділено в окреме провадження.

05 травня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання постанови відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції від 24 грудня 2015 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у сумі 13 255 грн 40 коп.

06 червня 2016 року у межах виконавчого провадження № 51005477 прийнято постанову про відрахування із заробітної плати ОСОБА_3 на користь держави виконавчого збору у розмірі 13 255 грн 40 коп.

У зв'язку з добровільним погашенням ОСОБА_3 частини кредитної заборгованості за кредитним договором, стягувачем ПАТ УкрСиббанк прийнято рішення про анулювання іншої частини заборгованості та припинення зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 3 ст. 27 зазначеного вище Закону передбачено, що в разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно зі ст. 31 вказаного Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець повинен довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ст. 47 Закону).

Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Таким чином, закон надає право на винесення постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій за умови невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для його добровільного виконання та обізнаність боржника про відкрите відносно нього виконавче провадження.

Постановляючи ухвалу про задоволення скарги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України) правильно виходив із того, що матеріали виконавчого провадження, копії якого наявні у матеріалах справи, не містять доказів про отримання ОСОБА_3 ухвали про відкриття виконавчого провадження та підтверджень вчинення державним виконавцем примусових виконавчих дій, що могло б бути підставою для стягнення з боржника виконавчого збору за правилами ст. 28 Закону України Про виконавче провадження.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновків судів, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень, не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з цими висновками щодо їх оцінки.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу Ізюмського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відхилити.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.