Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В.,

Леванчука А.О.,

Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4 про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Богородчанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Дидич І.П. та зобов'язання повернути виконавчий лист, за касаційною скаргоюОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2017 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що у старшого державного виконавця Богородчанського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Дідич І.П. на виконанні знаходиться виконавче провадження ВП № 52460637 по виконанню виконавчого листа № 338/575/16-ц, виданого Богородчанським районним судом 13 вересня 2016 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_8 180 133,01 грн майнової шкоди та 5000 грн моральної шкоди.

01 листопада 2016 року ним оскаржено в апеляційному порядку заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області по справі № 338/575/16-ц від 27 липня 2016 року. Тобто рішення суду не набрало законної сили, в зв'язку з чим він звернувся з заявою про повернення виконавчого листа.

Однак всупереч вимогам ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист повернуто не було.

Просив задовольнити скаргу.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 12 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, в особі ОСОБА_6 просить скасувати ухвали судів і направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ (1402-19) Про судоустрій статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що заява ОСОБА_4 про повернення виконавчого документу направлена виконавчій службі після перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, а тому дії державного виконавця не є неправомірними.

Судами встановлено, що заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2016 року з ОСОБА_4 стягнуто заборгованість на користь ОСОБА_8

03 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Богородчанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Івано-Франківської області Дидич І.П. відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього заочного рішення.

08 грудня 2016 року ОСОБА_4 направлено заяву Богородчанському ГТУЮ в Івано-Франківській області про повернення виконавчого листа.

Вказана заява надійшла до виконавчої служби 12 грудня 2016 року і того ж дня стягувачем представлено державному виконавцю копію ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2016 року, якою заочне рішення Богородчанського районного суду від 27 липня 2016 року залишено без змін.

Таким чином суди дійшли правильного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_4 і обґрунтовано відмовити в її задоволенні.

Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту ухвал і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.