Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області до ОСОБА_3 про стягнення коштів за касаційною скаргою Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2017 року,

У серпні 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області), яке у подальшому перейменоване на Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - Коломийське об'єднане УПФ України Івано-Франківської області), звернулося до суду з указаним вище позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_3 надмірно виплачені кошти в сумі 8 590 грн 65 коп.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 листопада 2015 року у задоволенні позову УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач 12 листопада 2015 року оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для сплати судового збору за апеляційне оскарження і надання відповідного платіжного документа на підтвердження сплати.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2015 року апеляційну скаргу УПФ в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 листопада 2015 року визнано неподаною і повернуто заявнику.

20 січня 2017 року Коломийське об'єднане УПФ України Івано-Франківської області повторно звернулося до апеляційного суду з апеляційної скаргою, яку ухвалою від 30 січня 2017 року залишено без руху та надано заявникові строк для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Коломийського об'єднаного УПФ України Івано-Франківської області на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 6 листопада 2015 року у даній справі (у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження).

У касаційній скарзі Коломийське об'єднане УПФ України Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З матеріалів справи вбачається, що 06 листопада 2015 року ухвалено рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, на яке 12 листопада 2015 року УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу.

При цьому, заявник просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки бюджетом УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на 2015 рік кошти на його сплату передбачені не були.

Апеляційний суд, установивши, що подана апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 295 ЦПК України, ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 листопада 2015 року залишив її без руху та надав п'ятиденний строк із моменту отримання копії цієї ухвали усунути виявлені недоліки, а саме: сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 3398 грн 80 коп.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2015 року апеляційну скаргу УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі ст. 297 ЦПК України у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 24 листопада 2015 року.

З 01 липня 2017 року згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (1774-19) Про внесення змін до деяких законодавчих акті України внесено зміни до ряду законодавчих актів, в тому числі і до Закону України Про судовий збір та звільнено органи Пенсійного фонду від сплати судового збору.

20 січня 2017 року Коломийське об'єднане управління УПФ України Івано-Франківської області вдруге звернулося до суду з апеляційною скаргою на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2015 року та просило визнати поважними причини пропуску подання апеляційної скарги з огляду на те, що УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області раніше не мало можливості сплатити судовий збір.

Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 30 січня 2017 року апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного УПФ України Івано-Франківської області залишив без руху, надавши тридцятиденний строк із моменту отримання копії ухвали для звернення до апеляційного суду із зазначенням інших підстав його пропуску.

У заяві від 07 лютого 2017 року, поданій на виконання ухвали суду від 30 січня 2017 року, заявник повторно зазначив причини пропуску на апеляційне оскарження, а саме: відсутність коштів на оплату судового збору, оскільки такі кошти не були передбачені кошторисом управління Пенсійного фонду.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. Крім того, безпідставне поновлення строку на оскарження рішення, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо принципу правової визначеності та кінцевості судових рішень, що набрали чинності.

Доводи касаційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваної судової ухвали, не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.