Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до посадових осіб прокуратури Бродівського району Львівської області про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із цивільним позовом у кримінальній справі № 439/1438/15-к про обвинувачення помічника прокурора Бродівського району Львівської області ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України, у якому просила стягнути із посадових осіб прокуратури майнову шкоду у розмірі 600 тис. грн, завдану внаслідок незаконного позбавлення її сім'ї належної по черзі розподіленої квартири АДРЕСА_3 та військових квартир на АДРЕСА_1 і по АДРЕСА_2, а також моральну шкоду у розмірі 600 тис. грн.

Ухвалами судів попередніх інстанцій її позовна заява та апеляційні скарги неодноразово залишалися без руху у зв'язку з несплатою судового збору, а у подальшому визнавалися неподаними та були повернуті.

Останньою ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2017 року її апеляційну скаргу на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року визнано неподаною та повернуто у зв'язку із несплатою судового збору.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та вирішити спір по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 не сплатила судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу районного суду про залишення її позову без розгляду.

Однак із висновками апеляційного суду не можна погодитись, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Вбачається, що ОСОБА_3 звернулась до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні № 439/1438/15 про відшкодування майнової та моральної шкоди у порядку ч. 7 ст. 128 КК України.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 10 серпня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для сплати судового збору, а також зазначення відповідача та його місцезнаходження.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_3, яку вона оскаржила в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 вересня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року залишено без руху та надано їй строк для сплати судового збору.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 6 жовтня 2016 року ОСОБА_3 відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 01 листопада 2016 року ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 29 серпня 2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 24 листопада 2016 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 12 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для сплати судового збору, уточнення відповідача у справі та його місцезнаходження.

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погоджуючись із цією ухвалою місцевого суду, ОСОБА_3 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для сплати судового збору або належних доказів про звільнення від його сплати.

Оскаржуваною ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Крім того, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 (v0010740-14) Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз'яснено, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Однак суд апеляційної інстанції на порушення ст. ст. 212 - 214, 315 ЦПК України на зазначені вище положення закону та роз'яснення уваги не звернув і не врахував, що за подачу даної апеляційної скарги сплата судового збору не передбачена, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про визнання її неподаною та повернення заявнику.

Суд також не звернув уваги на заяву ОСОБА_3 про те, що прокуратура Бродівського району Львівської області була реорганізована в Радехівську місцеву прокуратуру.

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатись законною й підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 342 ЦПК України, а справа - направленню до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23 березня 2017 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.