Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Червинської М.Є.,

суддів:

Коротуна В.М., Писаної Т.О.,

Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцької Маріанни Анатоліївни, третя особа - спільне товариство з обмеженою відповідальністю СТЛ Екструзія, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила поновити строк звернення до суду; визнати дії приватного нотаріуса Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Кривіцької М.А. протиправними і скасувати запис від 06 серпня 2010 року з Державного реєстру іпотек про накладення обтяження щодо нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення лазні, реєстраційний номер 11389349, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_8.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 09 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ Добропласт, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Судами встановлено, що 27 травня 2009 року приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Львівської області на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку з посвідченням договору іпотеки, накладено заборону відчуження на нежитлове приміщення лазні по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8, до припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання контракту № 77 між СТОВ СТЛ Екструзія і ТОВ Добропласт.

23 листопада 2009 року приватному нотаріусу надійшов лист від СТОВ СТЛ Екструзія, у тексті якого було зазначено про повне виконання ТОВ Добропласт зобов'язань за контрактом № 77 і про відсутність будь-яких фінансових претензій до ТОВ Добропласт. У липні 2010 року до нотаріуса звернувся директор ТОВ Добропласт ОСОБА_8 із заявою про вилучення обтяження нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та повідомлення про вилучення іпотеки з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно - лазню, яке належить йому, у зв'язку з припиненням договору іпотеки від 27 травня 2009 року № 1090 та виконанням зобов'язань за цим договором (реєстраційний номер запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - 8753569).

05 липня 2010 року нотаріусом знято заборону відчуження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та вилучено запис з Державного реєстру іпотек на нерухоме майно - лазню. Цього ж дня нотаріус направила СТОВ СТЛ Екструзія лист з інформацією про зняття заборони.

02 серпня 2010 року від СТОВ Екструзія надійшов лист від 20 липня 2010 року № 356, зі змісту якого вбачається, що товариство ніколи не зверталося до нотаріуса з будь-якими листами чи повідомленнями про повний розрахунок ТОВ Добропласт за контрактом від 27 травня 2009 року № 77 і з питань зняття заборони з приміщення лазні. 05 серпня 2010 року до нотаріуса прибув представник СТОВ СТЛ Екструзія з листом товариства від 05 серпня 2010 року № 474 за підписом директора, яким товариство просило продовжити дію заборони відчуження об'єкта нерухомого майна - лазні, яка належить ОСОБА_8, у зв'язку з тим, що сторонами контракту підписана додаткова угода № 3 від 23 грудня 2009 року, згідно з якою продовжено дію контракту від 27 травня 2009 року № 77 на 2010 рік. Цим листом також підтверджено, що у ТОВ Добропласт є невиконані фінансові зобов'язання перед СТОВ СТЛ Екструзія. 06 серпня 2010 року представник СТОВ СТЛ Екструзія подав пакет документів, згідно з яким зобов'язання за договором поставки, строк дії якого продовжений до 31 грудня 2010 року, ТОВ Добропласт не виконало.

Таким чином, на підставі вимоги іпотекодержателя (п. 5 ст. 73 Закону України "Про наторіат") нотаріусом було накладено заборону на об'єкт іпотеки та 06 серпня 2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна нотаріусом внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: Тип обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава обтяження: заява від 05 серпня 2010 року № 474 СТОВ СТЛ Екструзія, об'єкт обтяження: лазня, номер: 11389349, адреса: АДРЕСА_1, для забезпечення прав кредитора, оскільки існували невиконані зобов'язання ТОВ Добропласт перед СТОВ СТЛ Екструзія, про що свідчить додаткова угода до контракту № 77, про яку боржник (ТОВ Добропласт) знав, але при подачі заяви про зняття заборони та вилучення іпотеки навмисно приховав даний факт.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 15 жовтня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором від 27 травня 2009 року, укладеним між ТОВ Добропласт, СТОВ СТЛ Екструзія і ОСОБА_8, шляхом передачі права власності на предмет іпотеки - нежитлове приміщення (лазня), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, і належить ОСОБА_8

Вважаючи, що зверненням стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_8 та був набутий у період перебування з останнім у шлюбі, порушено її права як співвласника цього майна, ОСОБА_6 звернулась до суд із цим позовом про оскарження дій приватного нотаріуса.

У статтях 3 ЦПК України і 15 ЦК України (435-15) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з того, що відповідно до статті 3 ЦПК України та статті 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд для правильного вирішення цієї справи повинен встановити, чи дійсно порушує права позивача дії приватного нотаріуса з накладення заборони на об'єкт іпотеки - лазню, яку позивач вважає спільним майном подружжя.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що оскаржувані ОСОБА_6 дії приватного нотаріуса були вчинені на підставі договору іпотеки, укладеного між СТОВ СТЛ Екструзія (іпотекодержатель), ТОВ Добропласт (покупець за контрактом) і ОСОБА_8 (іпотекодавець), який є чинним, оскільки зобов'язання за контрактом від 27 травня 2009 року № 77 ТОВ Добропласт не виконані, та ОСОБА_6 в судовому порядку не оскаржувався, а тому ці дії нотаріуса не порушують права позивача як співвласника об'єкта іпотеки.

З урахуванням вказаного суди першої та апеляційної інстанцій, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалили законні і обґрунтовані судові рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.

Крім того, колегія суддів вважає, що справу судами розглянуто з дотриманням правил підвідомчості, оскільки спір між сторонами випливає з договірних відносин, а тому повинен вирішуватися за правилами ЦПК України (1618-15) . Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд України в постанові від 14 вересня 2016 року в справі № 21-41а16.

У статті 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Добропласт відхилити.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 09 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.