Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого

Червинської М.Є.,

суддів:

Коротуна В.М., Писаної Т.О.,

Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2016 року,

У березні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2013 року скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області від 08 вересня 2010 року про закінчення виконавчого провадження.

Посилаючись на те, що незаконними діями державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області позивачу завдано моральну шкоду, ОСОБА_6 просила суд задовольнити позов.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 листопада 2013 року скасовано постанову від 08 вересня 2010 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 4766679, винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.

Посилаючись на те, що вказаною постановою встановлено протиправність дій державного виконавця і такими діями їй завдано моральної шкоди, позивач звернулась до суду з позовом про відшкодування такої шкоди.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що позивачем пред'явлено вимогу лише до відділу державної виконавчої служби та не уточнено кола осіб відповідачів, оскільки моральна шкода, заподіяна незаконними діями чи бездіяльністю посадових осіб при здійсненні своїх повноважень, підлягає відшкодуванню за рахунок держави з коштів державного бюджету.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Сферою застосування зазначених норм є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією (254к/96-ВР) і законодавством України.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 (v0006740-14) "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи" державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах роз'яснено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", а також з положень статей 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ч. 2 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів вважає, що при відшкодуванні моральної шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю працівників виконавчої служби, застосуванню підлягають положення загального законодавства про моральну шкоду, а саме: стаття 56 Конституції України, статті 23, 1167, 1173 ЦК України та стаття 11 Закону України "Про державну виконавчу службу".

Таким чином, шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 119 ЦПК України позивач формулює позовні вимоги і зобов'язаний зазначити належний склад відповідачів у позові, а суд згідно з вимогами п. 2 ч. 6 ст. 130 ЦПК України - уточнити склад осіб, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на виконання вимог статті 10 ЦПК України неодноразово (а. с. 17-19, 26-28, 22-23) було роз'яснено право позивача заявити клопотання про залучення до участі у справі належних відповідачів, оскільки позов пред'явлено лише до відділу державної виконавчої служби, однак вказаного клопотання від позивача подано не було.

Таким чином, суд першої інстанції у відповідності до вимог статей 10, 33 ЦПК України роз'яснив позивачу його право на подання заяви про залучення до участі у справі в якості співвідповідача відповідного органу - Державної казначейської служби України, а тому колегія суддів вважає, що суд ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні вимог позивача до відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків суду не спростовують.

У статті 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2014 року і ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.