296/7076/16-ц Про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 01.11.2017 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна, Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 29 травня 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна (далі - ПАТ СК Універсальна) на свою користь 1 114 грн 13 коп. на відшкодування майнової шкоди, а з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед (далі - ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед) - 45 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що внаслідок ДТП, що сталася 14 грудня 2012 року з вини третьої особи ОСОБА_5, який перебуваючи у трудових відносинах із ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед керував автомобілем марки Skania, R420, державний номерний знак НОМЕР_1, із причепом Lambert, державний номерний знак НОМЕР_2, та здійснив зіткнення з автомобілем Камаз 53213, державний номерний знак НОМЕР_3, із причепом марки Сзап 8355, державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_4 та автомобілем марки Opel Vivaro, державний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_6, позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров'я. На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skania, R420, державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована у ПАТ СК Універсальна. Розмір матеріального збитку, який був заподіяний здоров'ю та витратами на лікування, становить 1 114 грн 13 коп., які в межах ліміту відповідальності позивач просив стягнути з ПАТ СК Універсальна. Також позивач просив стягнути з ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед на його користь 45 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на обґрунтування указаного розміру на глибину моральних та фізичних страждань у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями та вимушеними змінами у його житті.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 березня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 29 травня 2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед на користь ОСОБА_4 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (1402-19) Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ст. ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (v0004700-95) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_4 і стягуючи на його користь із ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед 20 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 57- 60, 212 ЦПК України, а також установивши достатньо повно обставини справи, правильно виходив із доведеності та обґрунтованості зазначених позовних вимог у вказаному розмірі та наявності правових підстав для відшкодування позивачу завданої внаслідок ДТП моральної шкоди саме ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед, яке є належним володільцем джерела підвищеної небезпеки, зважаючи при цьому на те, що шкоди заподіяно його працівником при виконанні ним своїх трудових обов'язків, що передбачено ст. 1172 ЦК України.

Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині містять висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідають вимогам ст. ст. 213- 215 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд на спростування доводів апеляційної скарги відповідача ТОВ Глобал Юніверсал Лоджистік Лімітед щодо відсутності підстав для відшкодування шкоди через те, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами на час ДТП була застрахована, правильно зазначив, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з указаних підстав. При цьому із посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, суд правильно вказав, що у разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Крім того, доводи апеляційної скарги відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності апеляційний суд правильно вважав необґрунтованими, адже відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Таким чином, аналогічні за змістом доводи касаційної скарги із посиланням на ст. ст. 23, 1167, 1172 ЦК України, а також ст. ст. 257, 261, 267 ЦК України щодо строку позовної давності були предметом дослідження й оцінки судів попередніх інстанцій по суті вирішення спору, про що свідчить зміст оскаржуваних судових рішень.

Наведені в касаційній скарзі доводи із посиланням на ст. ст. 10, 57, 60, 169 ЦПК України зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів не знаходить підстав для висновків, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.