СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-14/11/2/0170
28.05.13 м. Севастополь
( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (rs25142536) )
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Омельченка В. А.,
Мунтян О.І.
секретар судового засідання Антонова М.О.
за участю сторін:
представник позивача- фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ОСОБА_3, довіреність № б/н від 09.06.10,
представник відповідача- Кримської митниці- ОСОБА_9, довіреність № 17-07/521 від 22.01.13,
представник - Прокуратури Автономної Республіки ОСОБА_6 посвідчення № 005793 від 25.09.12,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Кримської митниці Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 25.06.12 у справі № 2а-14/11/2/0170
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Кримської митниці Державної митної служби України (вул. Мальченка, 22, Сімферополь, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491)
за участю Прокуратури АР Крим (вул. Севастопольська 21, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.12 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Кримської митниці по визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3 від 06.05.2010 р.; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення Кримської митниці № 57 та №58 від 31.12.2010.
Не погодившись з постановою суду, представник Кримської митниці Державної митної служби України звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги та скасуванні постанови суду від 25.06.2012. Представник Прокуратура АР Крим підтримав апеляційну скаргу відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Фірмою ROESSLER GmbH 01.05.2007р. укладено контракт №002, згідно умов якого перший придбавав риболовні снасті в асортименті (далі товар). Товар постачався партіями згідно виставлених інвойсів (п.3.1) на умовах поставки CPT Simferopol (п.3.2).
Крім того, згідно п.3.5 контракту Фірма ROESSLER GmbH разом із товаром, передавала позивачу товар-транспортні накладні; рахунок-фактуру (інвойс); сертифікат походження; пакувальний лист; інші необхідні документи.
На виконання вищезазначених зобов'язань компанією ROESSLER GmbH здійснено поставку товару.
Декларантом позивача надані документи для митного оформлення товару, в тому числі інвойс від 22.06.2008р. №RE-77245 на загальну суму в розмірі 2201,17 доларів США та інвойс від 03.08.2007р. №RE-77307 на загальну суму в розмірі 4967,87 доларів США, оформлено ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., згідно з якими було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) вироби для рибної ловлі .
Відділом контрольно-перевірочної роботи відповідача проведена камеральна перевірка правильності митних оформлень товарів, що переміщувались на адресу позивача за ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 р. та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007 р., за результатами якої прийняти рішення про визначення митної вартості товарів від 06.05.2010р. № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3.
Відповідачем 16.12.2010 складений Акт №К/0007/10/600000000/2289200332 про проведення камеральної перевірки митних оформлень товарів, здійснених позивачем, відносно яких прийняти рішення про визначення митної вартості від 06.05.2010 № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3, у висновках якого зазначено, що підлягають сплаті недотримані держбюджетом платежі у сумі 67597,02 грн., в тому числі ПДВ у сумі 437774,50 грн. та митні збори 390,88 грн.
За результатами вивчення матеріалів перевірки, викладених в акті перевірки №К/0007/10/600000000/2289200332 від 16.12.2010 відповідачем 31.12.2010 прийняті податкове повідомлення форми "Р" № 57, згідно з яким позивачу розраховане податкове зобов'язання по миту на товари, що ввозяться на територію України, у сумі 24603,23 грн., в тому числі 23431,65 грн. - за основним платежем, 1171,58 грн. - штрафних санкції, та податкове повідомлення форми "Р" № 58, згідно з яким позивачу розраховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 45963,23 грн., в тому числі 43774,50 грн. - за основним платежем,2188,73 грн. - штрафних санкції.
Відповідно до абзацу "в" п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган був зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо в наслідок проведення камеральної перевірки виявлені арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України ( далі МК України) митна декларація- це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення.
Відповідно до ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів ( ст.265 МК України).
Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну та порядок їх застосування визначені ст. 266 МК України. Так частиною 2 вказаної статті встановлено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Згідно ч.1 ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
За результатом аналізу змісту наведених норм можна зробити висновок, що митне оформлення експортованих товарів здійснюється, зокрема, на підставі точних відомостей про митну вартість таких товарів, яка має базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Постановою КМ України від 23.12.2004 №1730 (1730-2004-п) затверджено "Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" (в редакції чинній на момент здійснення позапланової документальної перевірки, далі - Порядок № 1730) та постановою КМ України від 09.04.2008 року №339 (339-2008-п) затверджено "Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" (в редакції чинній на момент здійснення позапланової документальної перевірки, далі - Порядок №339).
Порядок №1730 (1730-2004-п) відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного Кодексу України визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи (далі - перевірки).
Відповідно до п.3 Порядку №339 (339-2008-п) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статей 60, 69 Митного кодексу України у разі виявлення обставин, що мали вплив на митну вартість товарів та не були відомі чи документально підтверджені на момент їх митного контролю та митного оформлення.
В наслідок допущення позивачем методологічних помилок при оформленні наведених вище ВМД відповідачем прийняті рішення про визначення митної вартості товарів від 06.05.2010 № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3, встановлено факт заниження сум податкових зобов'язань за ввізним митом, ПДВ та митних зборів, що призвело до недотримання платежів у сумі 67597,02 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 43774,50 грн., митних зборів у сумі 390,88грн.
Представники відповідача зазначили, що висновки про допущення позивачем порушення мотивовані тим, що згідно зі змістом відповіді митної адміністрації Республіки Австрія та результатів перевірки підприємства ROESSLER Sportfischerbedarf GmbH встановлено, що фактична вартість товарів для риболовства, поставлених ОСОБА_2 (59 картонних ящиків вагою брутто 933 кг.) складає 33610,64 доларів США.; експортний рахунок від 14.10.200р. №RE-88332 на суму 7561,21 доларів США доданий до запиту Держмитслужбою України не є автентичним, форма викладення інформації та бланк не відповідають формі, за якою зазвичай видаються фактури компанії ROSSLER; у березні 2009р. сума у розмірі 7561,21 доларів США (приблизно 22,5% від загальної суми ) була перерахована банківськім переказом в якості розрахунку за фактуру 88332. Сума заборгованості в розмірі 26049,43 доларів США ОСОБА_2 повинен сплатити при наступному замовлені у Віденській крамниці готівкою, ця оплата не здійснена до теперішнього часу.
До матеріалів справи залучена копія перекладу відповіді на запит інформації та верифікацію автентичності документів та протоколу розслідування (перевірки) №100000/65033/2009-001, при вивченні якої відповідачем встановлено, що відносини щодо купівлі-продажу між ROESSLER Sportfischerbedarf GmbH та позивачем базувалися на контракті №002 від 01.05.2007р. За фактурою №RE-88332 від 15.10.2008р. покупець (позивач ) одержав товарів у 59 картонних ящиках вагою брутто 933 кг., загальною вартістю 33610,64 доларів США. Компанія ROSSLER організовувала доставку вищезазначених товарів на умовах поставки CPT Сімферополь. Митне оформлення експорту здійснено 15.10.2008р. у митниці аеропорту Відня за CRN08AT320000EV5KC3H9, заявлена експортна вартість - 33664,84 доларів США. Часткова оплата у розмірі 7561,21 доларів США (приблизно 22,5%) здійснена банківським переказом, сума заборгованості в розмірі 26049,43 доларів США покупець повинен був сплатити при наступному замовленні у Віденській крамниці готівкою.
Крім того, в пункті 7 вищезазначеного протоколу вказано, що підприємством, яке перевірялось, надані контракт №005 від 18.07.2008р. (аналогічно №002);оригінальний рахунок №88332 від 15.10.2008р.; авіанакладна №235-5956 6371;експортна декларація CRN08AT320000EV5KC3H9.
Рішення відповідача про визначення митної вартості товарів від 06.05.2010 № 600000006/2010/000201/3 та №600000006/2010/000203/3, прийняті за результатами встановлення наявності методологічної помилки при визначенні митної вартості товарів, які завозились на митну територію України по ВМД № 600000001/2007/004434 від 03.07.2007 та ВМД №60000001/2007/005497 від 13.08.2007, оформлені без врахування всіх обставин, що мають значення для з'ясування реальної вартості ввезених товарів, встановлення об'єктивних обставин справи, а отже прийняті необґрунтовано.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.12 у справі № 2а-14/11/2/0170 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.06.12 у справі № 2а-14/11/2/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 03 червня 2013 р.
Головуючий суддя
Судді
підпис О.В.Дугаренко
підпис В.А.Омельченко
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко