Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради, про стягнення грошових коштів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 06 квітня 2016 року,

В грудні 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, про стягнення грошових коштів, третя особа - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради, в якому просили із урахуванням збільшених позовних вимог стягнути з відповідачів в рівних частках на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 185124,00 грн. та грошові кошти в сумі 8357,48 грн.

В обґрунтування позову позивачі вказали, що 10 квітня 2012 року ОСОБА_3 домовилась з ОСОБА_8 (померлою ІНФОРМАЦІЯ_4) щодо купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка діяла у своїх інтересах, а також від імені та в інтересах своїх малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які теж були співвласниками квартири. При цьому вона сплатила ОСОБА_8 раніше погоджену ціну квартири в сумі 71865 грн., що еквівалентно 9000 доларам США. Таким чином, їй повинні повернути саме 9000 доларів США, що станом на 15 травня 2015 року згідно офіційного курсу Національного банку України складає 185124,00 грн. (9000 x 20,569333 = 185124,00 грн.). На підтвердження укладення договору купівлі-продажу квартири та на підтвердження отримання грошових коштів за квартиру ОСОБА_8 власноруч було написано розписку. Квартиру вона хотіла придбати для свого сина - ОСОБА_4. 10 квітня 2012 року позивачі з ОСОБА_8 нотаріально не посвідчили договір купівлі-продажу, бо на момент укладення договору не було рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради про надання дозволу на продаж квартири, співвласниками якої були малолітні діти, а також були відсутні усі інші документи, необхідні для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (витяг бюро технічної інвентаризації, узгоджений техпаспорт тощо). Для оформлення відповідних документів ОСОБА_8 у той же самий день, коли написала розписку, тобто 10 квітня 2012 року, оформила нотаріально посвідчену довіреність на ОСОБА_4, надавши йому усі повноваження для збору та оформлення усіх документів, необхідних для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, в тому числі з правом продажу зазначеної квартири. Оскільки квартира перебувала у арешті за комунальні борги, ОСОБА_4 погасив заборгованість по виконавчому провадженню в сумі 377,65 грн., при цьому поніс банківські витрати в сумі 5,66 грн., а також було сплачено виконавчий збір у сумі 5,55 грн. та понесені при цьому банківські витрати у сумі 3,00 грн. Крім того, ОСОБА_4 частково погасив заборгованість з комунальних платежів у сумі 4700 грн. За оформлення паспорта бюро технічної інвентаризації, отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_4 було сплачено 671,28 грн. Також ОСОБА_4 поніс матеріальні витрати щодо купівлі на ім'я малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_9 сплатив за виготовлення технічної документації на земельну ділянку та її оцінку - 1900 грн., а також за оцінку домоволодіння - 700 грн. Всього ОСОБА_9 сплатив за відповідачів та ОСОБА_8 - 8357,48 грн. Оскільки договір купівлі-продажу спірної квартири не укладено в зв'язку із смертю ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, позивачі просили стягнути сплачені ОСОБА_8 кошти за квартиру, які фактично є авансом за квартиру, та витрати, які поніс ОСОБА_4 із відповідачів як спадкоємців ОСОБА_8

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 06 квітня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 33333,33 грн. Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 33333,33 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3650 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3650 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 суму понесених судових витрат в загальному розмірі 1095,20 грн., тобто по 547,60 грн. з кожного відповідача. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 суму понесених судових витрат в загальному розмірі 200,36 грн., по 100,18 грн. з кожного відповідача.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оскільки правова підстава для отримання померлою ОСОБА_8 від ОСОБА_3 суми в розмірі 9000 доларів США так і не настала, сторонами за життя ОСОБА_8 не було укладено договору купівлі-продажу квартири, наявні правові підстави для застосування статей 1212, 1213 ЦК України. Крім того, наявні підстави для стягнення витрат, які ОСОБА_4 поніс у зв'язку із сплатою комунальних послуг та оформленням документації на купівлю-продаж нерухомого майна.

Однак, з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2008 року квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_8 та членам її сім'ї: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, розмір часток кожного - 1/3.

В розписці від 10 квітня 2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_8 продає квартиру ОСОБА_3 та отримує від ОСОБА_3 гроші у розмірі дев'ять тисяч доларів. На розписці наявні також підписи ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 7).

На підставі довіреності від 10 квітня 2012 року ОСОБА_8 уповноважила ОСОБА_4 продати за ціну та на умовах за його розсудом без будь-яких обмежень належну їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1, для чого йому надаються відповідні повноваження, зокрема право сплачувати необхідні платежі, збори та податки.

Відповідно до Протоколу № 31/2 засідання комісії з питань захисту дітей при Сєвєродонецькому міському виконкомі від 30 серпня 2012 року, вирішено винести на розгляд виконкому міської ради питання про дозвіл продажу 2/3 часток 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, від імені малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, у зв'язку з одночасною купівлею 3-кімнатного будинку за адресою: АДРЕСА_2 на ім'я дітей.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 04 вересня 2012 року № 1129 дозволено ОСОБА_8 та ОСОБА_7 продаж 2/3 часток 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, від імені малолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та одночасну купівлю 3-кімнатного будинку за адресою: АДРЕСА_2, на ім'я дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04 вересня 2012 року (а.с. 18). Спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 відповідно до свідоцтв про право на спадщину 27 грудня 2014 року є її діти: ОСОБА_5, та ОСОБА_6

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 25 грудня 2012 року № 1638 визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 1129 від 04 вересня 2012 року про дозвіл ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продаж 2/3 часток 2-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, від імені малолітніх: ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку з будівлями і спорудами від 15 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговською О.В., реєстр № 972, ОСОБА_14, яка діє як представник ОСОБА_15, передає у власність ОСОБА_7, який діє згідно з рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 04 вересня 2012 року № 1129 як законний представник малолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, житловий будинок з будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговською О.В., реєстр № 973, копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 10 листопада 2003 року, ОСОБА_14, яка діє як представник ОСОБА_15, передає у власність ОСОБА_5, який діє згідно з рішенням виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 04 вересня 2012 року № 1129 як законний представник малолітніх синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, земельну ділянку площею 0,2800 га. Земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_2.

В матеріалах справи також наявна квитанція № 638 від 04 травня 2012 року, відповідно до якої ОСОБА_4 сплатив на користь комунального підприємства "ЕРЦС" квартирну плату в сумі 4700 грн. за квартиру, що розташована за адресою: в АДРЕСА_1.

Квитанціями до прибуткового касового ордера № 8 договір № 276 від 11 вересня 2012 року, № 281 від 13 вересня 2012 року, № 283 від 14 вересня 2012 року підтверджується, що ОСОБА_4 сплатив за оцінку домоволодіння по договору № 276 від 07 вересня 2012 року 700 грн., за виготовлення технічної документації - 1500 грн., за оцінку земельної ділянки - 400 грн.

Згідно із копією розписки, на якій не вказано дату її складання та яка була складена ОСОБА_7, останній під час купівлі будинку, оформлення документів в бюро технічної інвентаризації, у нотаріуса та в органах земельних ресурсів на його дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не поніс жодних матеріальних затрат, всі затрати щодо оформлення документів оплачував ОСОБА_4

Спір у справі виник, оскільки позивачі вважають, що сплачені ними кошти відповідно за розпискою та за квитанціями є безпідставно набутим майном.

За правилом ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як визначено у ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суди обох інстанцій дійшли висновку про те, що на підставі розписки від 10 квітня 2012 року ОСОБА_8 отримала 9000 доларів США, що також підтвердили свідки у справі.

Разом з тим, в матеріалах справи наявне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09 серпня 2013 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_7, треті особи: орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради та комунальне підприємство "Сєвєродонецьке БТІ", про визнання правочину дійсним та визнання права власності на квартиру,яким встановлено, що видана ОСОБА_3 померлою ОСОБА_8 розписка від 10 квітня 2012 року, на підтвердження отримання грошей за квартиру, не є договором купівлі-продажу квартири і такий договір між вищевказаними особами взагалі не був укладений.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_7 вказував на те, що грошові кошти за спірною розпискою не передавались.

Крім того, в обґрунтування доводів касаційної скарги, ОСОБА_7 надав ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 березня 2017 року про закриття кримінального провадження відносно приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговської О.В. Ухвалою встановлено, що 15 вересня 2012 року Глаговською О.В. посвідчено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_8 (на день вчинення правочину була мертвою) та ОСОБА_4 (знаходився в м. Харкові на момент вчинення правочину).

Таким чином, суди належним чином не встановили обставини справи щодо факту передачі грошових коштів за розпискою від 10 квітня 2012 року та не перевірили доводи батька відповідачів щодо безгрошовості спірної розписки.

Крім того, судами установлено, що на момент пред'явлення позову (2013 рік) та під час розгляду справи відповідачами у справі є малолітня та неповнолітня особи, в зв'язку із чим до участі у справі в якості третьої особи залучено орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради (а.с. 52).

Згідно з ч. 2 ст. 29 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи встановлено у ст. 27-1 ЦПК України, згідно з якою суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

В матеріалах справи наявні заяви органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради від 17 жовтня 2014 року, 06 листопада 2014 року про слухання справи без їх участі, а також заява від 18 січня 2016 року, в якій орган опіки та піклування вказував, що заперечує проти позовних вимог та просив судові засідання проводити за відсутності їх представника.

Разом з тим, в матеріалах справи також наявне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 квітня 2012 року у справі за позовом прокурора м. Сєвєродонецька в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про позбавлення батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини. Вказаним рішенням позов задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_8 відносно малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, суди належним чином не встановили особу, яка має право представляти інтереси відповідачів та не забезпечили належних умов для здійснення малолітньою та неповнолітньою особами їх прав.

За таких підстав, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, не виконав своїх обов'язків, визначених законом, повно, всебічно й об'єктивно не з'ясував усіх обставин справи, не надав їм належної оцінки та ухвалив рішення, яке не можна визнати в повній мірі законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню в з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 06 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.