Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: Попович О.В., Завгородньої І.М., Мазур Л.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4 на дії старшого державного виконавця Автозаводського відділу Державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Серажима Д.С. та Загребельного А.Ю., за касаційною скаргою в.о. начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби

м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шамала Ю.В. на ухвалу Автозаводського районного суду

м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій, з урахуванням її уточнень, просив:

- визнати дії старшого державного виконавця Богунова О.О. та державного виконавця Серажима Д.С. щодо неповідомлення його про відкриття виконавчих проваджень та про вчиненні дії в рамках виконавчого провадження неправомірними;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Серажима Д.С. щодо неперевірки наявного у нього іншого майна, окрім нерухомого, за рахунок якого можна було задовольнити вимоги стягувачів;

- визнати неправомірними та протиправними дії державного виконавця Серажима Д.С. щодо направлення заявки на реалізацію та вчинення подальших дій, щодо реалізації на електронних торгах 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності;

- визнати неправомірними та протиправними дії державного виконавця Серажима Д.С. щодо ненаправлення постанови про зупинення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить йому на праві власності;

- визнати неправомірною та протиправною бездіяльність державного виконавця Серажима Д.С. щодо ненаправлення постанови про зупинення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить йому на праві власності;

- визнати неправомірною та протиправною бездіяльність державного виконавця Загребельного А.Ю., щодо ненаправлення постанови про закінчення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить йому на праві власності.

Зазначав, що на примусовому виконанні у Автозаводському відділі Державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (далі - Автозаводський ВДВС

м. Кременчука) знаходяться виконавчі провадження, в яких він є боржником, при цьому його не було належним чином повідомлено про відкриття вказаних проваджень. При цьому державним виконавцем не перевірено дійсний розмір заборгованості, з урахуванням погашення боргу в добровільному порядку, а також неправомірно проведено виконавчі заходи щодо реалізації належної йому квартири, порушивши при цьому порядок накладення звернення на майно боржника.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2017 року, скаргу ОСОБА_4 задоволено.

Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Богунова О.О. та державного виконавця Серажима Д.С. Автозаводського ВДВС м. Кременчука щодо неповідомлення ОСОБА_4 про відкриття виконавчих проваджень та про вчинені дії в рамках виконавчого провадження.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС м. КременчукаСеражима Д.С. щодо перевірки наявного у ОСОБА_4 іншого майна, окрім нерухомого, за рахунок якого майна було задовольнити вимоги стягувачів.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука СеражимаД.С. щодо направлення заявки на реалізацію та вчинення подальших дій щодо реалізації на електронних торгах 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на праві власності.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука СеражимаД.С. щодо ненаправлення постанови про зупинення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить ОСОБА_4 на праві власності.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Серажима Д.С. щодо ненаправлення постанови про зупинення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить ОСОБА_4 на праві власності.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчука Загребельного А.Ю. щодо не направлення постанови про закінчення виконавчого провадження до організації, що здійснювала реалізацію квартири, що належить ОСОБА_4 на праві власності.

У касаційній скарзі в.о. начальника Автозаводського ВДВС м. Кременчука Шамало Ю.В., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові ухвали.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до положень ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що державним виконавцем були допущені порушення прав та законних інтересів ОСОБА_4, які виразились у ненаправленні останньому постанови про відкриття виконавчих проваджень, здійснення реалізації належного боржнику нерухомого майна з порушенням процедури звернення стягнення на майно.

Даний висновок судів першої та апеляційної інстанцій є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та вимогам закону.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмови у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно ч. 1 ст. 35 вказаного Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Частиною 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_4 зазначав, що він не отримував постанов про відкриття виконавчих проваджень, які входять до зведеного виконавчого провадження про стягнення з нього грошових коштів на загальну суму 786 959 грн 63 коп. При цьому державний виконавець, не перевіривши факт добровільного погашення боргу та наявності у нього іншого майна, звернув стягнення на належну йому квартиру, не здійснив жодних дій щодо зупинення її реалізації при зупиненні виконавчого провадження.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 не був повідомлений державним виконавцем про відкриття виконавчого провадження, а також те, що державний виконавець не сприяв виконанню судового рішення боржником в добровільному порядку, чим порушив права останнього.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. При цьому доводи щодо обізнаності ОСОБА_4 про наявність виконавчих проваджень, відсутності у нього іншого нерухомого майна є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді скарги були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338- 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу в.о. начальника Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Шамала Ю.В. відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.