652/263/15ц Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - 30.08.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Херсонської області

від 13 липня 2016 року,

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною скаргою, посилаючись на те, що рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 18 березня 2010 року, що набрало законної сили 29 березня 2010 року, з нього на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 302,51 грн. 5 травня 2015 року в приміщенні відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області (далі - ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області) він ознайомився з матеріалами виконавчого провадження і йому стало відомо, що в 2010 році за заявою ПАТ "Універсал Банк" відкрито виконавче провадження про стягнення з нього на користь банку заборгованості за кредитним договором у розмірі 37 302,51 грн та 403,03 грн судових витрат. Проте він не отримував жодної постанови про відкриття вищевказаного провадження, вона відсутня в матеріалах зведеного виконавчого провадження, як і докази її направлення йому та отримання. Також на підставі даного провадження ВДВС Високопільського РУЮ постановою від 17 травня 2010 року накладено арешт на все його майно, однак таку постанову він також не отримував, вона відсутня в матеріалах зведеного виконавчого провадження.

Ураховуючи те, що про існування вищевказаного виконавчого провадження, та постанову про арешт його майна йому стало відомо лише 5 травня 2015 року, ОСОБА_3 просив суд: поновити строк для подання скарги на постанову ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 травня 2010 року; визнати незаконним дії ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області щодо прийняття постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 17 травня 2010 року, скасувати постанову та зняти арешт з його майна.

Ухвалою Високопільського районного суду Херсонської області від 28 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 2 вересня 2015 року, у поновленні строку звернення до суду зі скаргою ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня 2016 року постановлені в справі ухвали скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 22 березня 2016 року скаргу задоволено.

Поновлено ОСОБА_3 строк для подання скарги на постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 травня 2010 року. Визнано незаконними дії відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області щодо прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 травня 2010 року.

Скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 травня 2010 року.

Знято арешт з майна ОСОБА_3, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області від 17 травня 2010 року.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13 липня 2016 року скасовано ухвалу суду першої інстанції та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_3 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про залишення скарги ОСОБА_3 без розгляду, апеляційний суд посилався на безпідставність ОСОБА_3 щодо поважності пропуску строку звернення із скаргою до суду, на неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження та оскаржуваної постанови про накладення арешту на майно та оголошення заборони на його відчуження та на відсутність доказів направлення вказаних постанов на його адресу у зв'язку із знищенням виконавчих проваджень, оскільки здійснюючи погашення боргу по виконавчому провадженню № 136 скаржник в силу ст. 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на момент виникнення спірних правовідносин) міг скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та оскаржити дії державного виконавця у визначений законом строк.

Проте повністю з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.

Апеляційним судом установлено, що 17 травня 2010 року до реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі постанови ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження внесено запис про заборону відчуження всього майна скаржника.

Згідно з копією акта № 1 про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 16 січня 2015 року та акта від 17 січня 2014 року виконавчі провадження № 136 та № 135 з примусового виконання виконавчих листів № 2-311/10 від 18 березня 2010 року Високопільського районного суду Херсонської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" боргу за кредитним договором у розмірі 37 302,51 грн, державного мита в розмірі 373,03 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн були знищені у зв'язку із закінченням строків їх зберігання.

Відповідно до виписки ГУ ДКУ у Херсонській області 10 серпня 2010 року на депозитний рахунок ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області від скаржника надійшли грошові кошти в розмірі 471,81 грн, які були розподілені та перераховані ПАТ "Універсал Банк" на підставі розпорядження державного виконавця від 12 серпня 2010 року, що також підтверджується платіжним дорученням від 18 серпня 2010 року.

Пред'являючи скаргу, ОСОБА_3 просив поновити строк для подання скарги на постанову ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17 травня 2010 року, оскільки про її існування йому стало відомо лише 5 травня 2015 року.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції в ухвалі від 13 січня 2016 року зазначав, що на примусовому виконанні у ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області знаходилось два виконавчих провадження № 135 та № 136, які не зведені в одне виконавче провадження. При вирішенні даної скарги має бути встановлено на виконання якого з двох виконавчих проваджень була прийнята оскаржувана постанова від 17 травня 2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зауважено, що платіжне доручення про сплату грошових коштів за виконавчим провадженням № 135 не є доказом того, що боржник знав про існування виконавчого провадження № 136, оскільки доказів надіслання боржнику постанов та такого ознайомлення ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області не надав.

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі ст. 385 ЦПК України встановлено строк для звернення із скаргою до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Залишаючи скаргу ОСОБА_3 без розгляду, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувана постанова про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, була винесена державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 136, а відтак в силу ст. 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на момент виникнення спірних правовідносин), а відтак заявник міг скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та оскаржити дії державного виконавця у визначений законом строк.

Разом із тим, у резолютивній частині ухвали не навів висновків щодо відмови в поновленні строку, зважаючи на те, що заявником така вимогам була заявлена.

Наведене свідчить про невиконання апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 338 ЦПК України.

Обмежившись посиланням на безпідставне поновлення місцевим судом строку ОСОБА_3 для подання скарги на постанову відділу державної виконавчої служби, апеляційний суд не зазначив, які норми права не були застосовані чи порушені судом першої інстанції.

Тобто ухилився від виконання своїх обов'язків щодо апеляційного перегляду судового рішення по суті.

Мотивуючи ухвалу апеляційний суд зазначав наступні обставини.

Згідно заключної виписки від 12 серпня 2010 року УДК у Високопільському районі 11 серпня 2010 року боржником сплачено кошти в сумі 471,81 грн призначення платежу - плата по виконавчим листам, які перераховані по виконавчому провадженню № 135 для погашення боргу на користь ПАТ "Універсал банк" в сумі 403,03 грн., 40,30 грн - виконавчого збору та 28,48 грн - витрат на проведення виконавчих дій по виконавчому листу № 2-311/10 від 31 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" судові витрати в сумі 403,03 грн.

Згідно заключної виписки від 26 серпня 2010 року УДК у Високопільському районі Херсонської області, 25 серпня 2010 року боржником сплачено кошти в сумі 500 грн призначення платежу плата по виконавчим листам, які перераховані по виконавчому провадженню № 136 для погашення боргу на користь ПАТ "Універсал банк" в сумі 500 грн по виконавчому листу № 2-311/10 від 31 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість по кредиту в сумі 37 302,51 грн.

Згідно заключної виписки від 1 жовтня 2010 року УДК у Високопільському районі Херсонської області, 30 вересня 2010 року боржником сплачено кошти в сумі 500 грн призначення платежу плата за кредит, які перераховані по виконавчому провадженню № 136 для погашення боргу на користь "Універсал банк" в сумі 500 грн по виконавчому листу № 2-311/10 від 31 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість по кредиту в сумі 37 302,51 грн.

Згідно заключної виписки від 29 грудня 2010 року УДК у Високопільському районі Херсонської області, 28 грудня 2010 року боржником сплачено кошти в сумі 500 грн призначення платежу плата за кредит, які перераховані по виконавчому провадженню № 136 для погашення боргу на користь ПАТ "Універсал банк" в сумі 500 грн по виконавчому листу № 2-311/10 від 31 березні 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість по кредиту в сумі 37 302,51 грн.

Частиною 2 ст. 303 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" (v0012700-08) , про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання.

При цьому мають враховуватися вимоги ч. 3 ст. 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права й виконувати процесуальні обов'язки.

Обґрунтовуючи свої висновки доказами, які не були подано ВДВС Високопільського РУЮ Херсонської області до суду першої інстанції, а саме перераховані вище заключні виписки, апеляційний суд не з'ясував та не дослідив причини неподання цих доказів до суду першої інстанції або обставини, за яких указані докази судом першої інстанції не були досліджені (у разі подання) з відповідною перевіркою запису технічної фіксації судового засідання.