Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Умнової О.В.,

ФаловськоїІ.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ", приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", третя особа - ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2016 року, додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року,

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 20 жовтня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки Isuzu, номерний знак НОМЕР_1, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (далі -ТОВ "ГПЛ"), цивільно-правова відповідальність якого застрахована у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПрАТ "СК "АХА Страхування"), та знаходився під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки OPEL Vectra, що належить ОСОБА_2 Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у ДТП. У результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження на загальну суму 20 540 грн. Крім того, позивач зазначив, що тяжко хворіє, ніде не працює, ветеран військової служби, інвалід 3-ї групи та протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля і відсутністю коштів на його ремонт був прикутий до свого домоволодіння, оскільки через хворобу Бехтерева, не може користуватись громадським транспортом. Тривалий час позивач не міг спокійно спати і це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситись, значно підвищився кров'яний тиск. З 02 листопада 2015 року по 13 листопада 2015 року позивач знаходився на лікуванні і за цей період витратив 1 824,48 грн. Відповідач добровільно компенсувати збитки відмовився, що заподіяло йому додаткові емоційні переживання, пов'язані із зверненням до суду, ходінням по юридичним консультаціям. Зазначені обставини причинили йому моральні страждання.

Враховуючи викладене та з урахуванням уточнень позовних вимог, ОСОБА_2 просив стягнути з ПрАТ "СК "АХА Страхування" 12 996 грн. 77 коп. матеріальної шкоди, та 12 161 грн. моральної шкоди; стягнути з ТОВ "ГПЛ" 10 тис. грн. моральної шкоди.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ГПЛ" на користь ОСОБА_2 10 тис. грн. моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2016 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "ГПЛ" просить скасувати судові рішення, посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 не оскаржені, тому в касаційному порядку не переглядаються (ст. 335 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

20 жовтня 2015 року сталася ДТП за участю автомобіля марки Isuzu, номерний знак НОМЕР_1, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" (далі -ТОВ "ГПЛ"), цивільно-правова відповідальність якого застрахована у ПрАТ "СК "АХА Страхування", і знаходився під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля марки OPEL Vectra, що належить ОСОБА_2

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 20 листопада 2015 року винним у ДТП визнано ОСОБА_3

У результаті ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження на загальну суму 20 540 грн.

Пред'являючи позов, ОСОБА_2 також посилався на те, що він тяжко хворіє, ніде не працює, ветеран військової служби, інвалід 3-ї групи та протягом тривалого часу у зв'язку з пошкодженням автомобіля і відсутністю коштів на його ремонт був прикутий до свого домоволодіння, оскільки через хворобу Бехтерева, не може користуватись громадським транспортом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України (435-15) , у зв'язку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року № 6-108цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про те, що моральна шкода завдана внаслідок ДТП з вини ОСОБА_3, який знаходився у трудових відносинах з ТОВ "ГПЛ" та керував належним товариству автомобілем, відшкодовується цим товариством, а не безпосередньо винним водієм.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України), і на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2016 року, додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 11 січня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.