Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів:

Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" про захист прав споживача шляхом відшкодування збитків, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" на заочне рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року,

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 21 серпня 2014 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" (далі - ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс") укладено договір фінансового лізингу № 011087, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу - транспортний засіб МТЗ КИЙ-425, вартістю 52 000 гривень у власність та передати предмет лізингу у користування позивачу на строк та на умовах передбачених договором.

21 серпня 2014 року позивач сплатив відповідачу 31 200 гривень, як авансовий платіж, комісію за організацію договору та комісію за передачу предмету договору.

Посилаючись на те, що 31 березня 2015 року ним на адресу відповідача направлено лист про відмову від договору на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та повернення сплачених коштів, який залишено без належного реагування, просив суд стягнути на свою користь 31 200 гривень.

Заочним рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс"(код ЄДРПОУ 38104479) на користь ОСОБА_4 кошти у розмірі - 31 200 гривень та судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

У касаційній скарзі ТОВ "Лізингова компанія "Автофінанс" просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що невиконання відповідачем у передбачені договором строки поставки замовленого позивачем предмета лізингу є істотним порушенням умов договору, що є підставою для захисту порушеного права на підставі ч. 3 ст. 12, ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів" шляхом стягнення сплачених коштів, у зв'язку з чим дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Автофінанс" відхилити.

Заочне рішення Рокитнівського районного суду Рівненської області від 16 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.