Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року,

У червні 2014 року ОСОБА_2звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що він з 26 червня 1999 року по 20 грудня 2013 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та припинення ведення спільного господарства за спільні кошти позивача та відповідача набуто спірне майно.

Враховуючи наведене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, ОСОБА_2 просив поділити наявне спільне майно, набуте сторонами за час шлюбу між позивачем та відповідачем порівну, таким чином, щоб частки позивача і відповідача в спільній власності становили по 2 045 628 грн., а саме: визнати за ним право власності на: житловий будинок 1958 року побудови, з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_2, загальною площею 63,6 км.м, вартістю - 185 064 грн.; мотоцикл марки BMW R1200RT, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, вартістю - 196 380 грн.; автомобіль марки Subaru forester, номерний знак НОМЕР_2, 2007 року випуску, вартістю - 276 490 грн.; причеп марки Schore Lander, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, вартістю - 8 323 грн.; 11/25 (44 %) квартири АДРЕСА_1, загальною площею 78,4 кв.м, вартістю частки - 1 379 371 грн.; визнати за відповідачкою право власності на: автомобіль марки ВАЗ-21150, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, вартістю -76 306 грн.; 14/25 (50%) квартири АДРЕСА_1, загальною площею 78,4 кв.м, вартістю частки - 1 379 371 грн. та все майно, яке в ній знаходиться, вартістю 210 860 грн.; визначити позивачу для використання та проживання одну кімнату в квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 78,4 кв.м; визначити відповідачу та неповнолітньому сину для використання та проживання інші кімнати, ніж та, що визначена для проживання позивача в квартирі АДРЕСА_1, загальною площею 78,4 кв.м.

У травні 2015 року ОСОБА_3звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що під час шлюбу з ОСОБА_2 було придбано наступне майно: квартира АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3 і в якій на даний час зареєстровані та проживають ОСОБА_3, неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; будинок АДРЕСА_2 з надвірними будівлями, розташований на земельній ділянці 0,20 га, який був придбаний 26 лютого 2002 року під час шлюбу та зареєстрований на ОСОБА_2; 20 квітня 2007 року був придбаний автомобіль марки Subaru forester, номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований на ОСОБА_2; 12 вересня 2012 року був придбаний мотоцикл марки BMW R1200RT, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_2; причеп марки Schore Lander, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, який був зареєстрований на ОСОБА_2 11 серпня 2012 року. Зазначає, що ОСОБА_2 просить визнати йому для використання та проживання кімнату загальною площею 22,5 кв.м у квартирі АДРЕСА_1, проте відповідно до графічних зображень, кімната, яку він хоче отримати має розмір 25,20 кв.м, що відрізняється від розміру кімнати, який зазначено в позовних вимогах. ОСОБА_2 останні два роки взагалі не дбає про сім`ю, свого неповнолітнього сина, не несе ніяких витрат на утримання квартири, на даний час ніде не працює, приховав від відповідача за первісним позовом продаж спільного майна (автомобіля марки Subaru forester, номерний знак НОМЕР_2, 2007 року випуску та мотоцикла марки BMW R1200RT, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1) та продав спільне майно без згоди відповідача за первісним позовом за ціною, яка набагато менша ринкової його вартості, витратив спільне майно (автомобіль і мотоцикл) на шкоду інтересам сім`ї, а використовував їх у своїх особистих справах.

Враховуючи наведене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та заяви про уточнення, ОСОБА_3 просила в порядку поділу спільного майна: квартиру АДРЕСА_1 вартістю - 2 427 022 грн. залишити у власності ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 вартість автомобіля марки Subaru forester, 2007 року випуску в розмірі 477 398 грн.; житловий будинок АДРЕСА_2, загальною площею 63,6 кв.м, вартістю (без урахування надвірних будівель) - 494 681 грн. залишити у власності ОСОБА_2; земельну ділянку площею 0,2124 га, на якій розташовано вищезазначений будинок, вартістю - 406 873 грн., залишити у власності ОСОБА_2; мотоцикл марки BMW R1200RT, 2011 року випуску, вартістю - 446 323 грн. залишити у власності ОСОБА_2; причеп марки Schore Lander, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, вартістю - 26 900 грн. залишити у власності ОСОБА_2; автомобіль марки ВАЗ-21150 (Лада Самара), 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, вартістю - 93 800 грн., залишити у власності ОСОБА_2

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3задоволено частково. Поділено майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наступним чином: визнано за ОСОБА_2право власності на: 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_2; 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_2; автомобіль марки ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_4; автомобіль марки Subaru forester, номерний знак НОМЕР_2; мотоцикл марки BMW R1200RT, номерний знак НОМЕР_1; причеп марки Schore Lander, номерний знак НОМЕР_3. Визнано за ОСОБА_3 право власності на: 2/3 частини квартири АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_2; 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_2;

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, й ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3: квартиру АДРЕСА_1, вартістю - 3 137 884 грн.; житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_2, вартістю - 185 064 грн.; автомобіль марки ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_4, вартістю - 93 800 грн.; причеп марки "Schore Lander", номерний знак НОМЕР_3, вартістю - 26 900 грн.; мотоцикл марки BMW R1200RT, номерний знак НОМЕР_1, вартістю - 446 323 грн.; вартість автомобіля Subaru forester, номерний знак НОМЕР_2, відчуженого ОСОБА_2 без згоди другого з подружжя, у розмірі 407 610 грн., а всього на суму 4 297 581 грн. В порядку поділу майна подружжя виділено у власність ОСОБА_2: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_2, вартістю - 185 064 грн.; автомобіль марки ВАЗ 21150, номерний знак НОМЕР_4, вартістю - 93 800 грн.; причеп марки Schore Lander, номерний знак НОМЕР_3, вартістю - 26 900 грн.; мотоцикл марки BMW R1200RT, номерний знак НОМЕР_1, вартістю - 446 323 грн.; 315/1000 частин квартири АДРЕСА_1, вартістю - 3 137 884 грн. А всього, ураховуючи вартість автомобіля марки Subaru forester, номерний знак НОМЕР_2, відчуженого ОСОБА_2 без згоди другого з подружжя, у розмірі 407 610 грн., на суму 2 148 790,50 грн. В порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_3 685/1000 частин квартири АДРЕСА_1, вартістю - 2 148 790,50 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити. У задоволенні первісного позову ОСОБА_2 відмовити.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_2 та зустрічний позов ОСОБА_3, апеляційний суд, правильно застосувавши положення ст. ст. 57, 60, 61, 71 СК України, ст. 372 ЦК України на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірна земельна ділянка є особистою власністю ОСОБА_2 Крім того, апеляційний суд, дійшов вірного висновку про визначення спільного майна подружжя та його поділ.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень касаційного суду (ст. 335 ЦПК України), висновків апеляційного суду не спростовують, і на законність судових рішень не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.