Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Дем ’ яносова М.В., Леванчука А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", Головного територіального управління юстиції в м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ШубінаТетяна Яківна, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року, додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року, додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" (далі - ТОВ "Плато Плюс"), Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про поновлення на роботі.

Позивач зазначав, що 28 січня 2008 року згідно з протоколом зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" він був призначений на посаду директора товариства.

20 січня 2015 року згідно з протоколом зборів учасників товариства було ухвалене рішення про звільнення його з посади директора ТОВ "Плато Плюс" з 20 січня 2014 року та призначено директором ОСОБА_5, яка приступила до виконання обов'язків директора товариства згідно з наказом від 21 січня 2015 року.

Посилаючись на те, що його звільнення відбулося з порушенням статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ), позивач просив поновити його на роботі на посаді директора ТОВ "Плато Плюс" з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Скасовано наказ Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" № 1-к від 21 січня 2015 року про покладення обов'язків керівника товариства на ОСОБА_5

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" з 21 січня 2015 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 січня до 17 липня 2015 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" в дохід держави 243,60 грн судових витрат.

Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2015 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року скасовано і закрито провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2015 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження у справі за вказаним позовом з підстави, передбаченої пунктом 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду України від 13 червня 2016 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2015 року скасовано, справу направлено на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 рокувимогу ОСОБА_4 про зобов'язання Реєстраційної служби відновити відомості в реєстрі в частині керівника ТОВ "Плато Плюс" ОСОБА_4 задоволено.

Зобов'язано Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців Голосіївського районної в м. Києві державної адміністрації відновити відомості про юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині керівника ТОВ "Плато Плюс" ОСОБА_4 від 21 січня 2015 року.

Додатковим рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року постановлено додатково рішення в частині розміру стягнутого заробітку за час вимушеного прогулу з 21.01.2015 року по 17.07.2015 року.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс" (код ЄДРПОУ 3572096) з 21.01.2015 року з виплатою заробітку за час вимушеного прогулу з 21.01.2015 року по 17.07.2015 року в сумі 17 045,46 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року та додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційне провадження на додаткове рішення від 09 грудня 2016 року слід закрити, як помилково відкрите, а касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Зі змісту наведеної норми закону вбачається, що касаційна скарга подана на додаткове рішення суду першої інстанції, яке не було переглянуто апеляційним судом, а тому касаційне провадження в частині оскарження додаткового рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року у даній справі відкрито помилково та підлягає закриттю.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли обґрунтованого висновку про скасування наказу та поновлення ОСОБА_4 на роботі, виходячи із того, що позивач не подавав заяви про звільнення, загальні збори визнані судом недійсними, а рішення, прийняті на цих зборах, скасовано; позивачу не було вручено копії наказу про звільнення, не було видано трудової книжки із відповідним записом про звільнення з роботи, не було проведено повного розрахунку при звільненні, а тому звільнення позивача проведено із порушенням вимог ст. ст. 38, 47, 48 та 116 КЗпП України, відтак порушене право підлягає захисту.

Доводи касаційної скарги про те, що судові рішення господарських судів, на які вказують суди, були скасовані та справу направлено на новий розгляд, а також про те, що протокол про звільнення позивача за власним бажанням та надання повноважень керівника ОСОБА_5 є чинними, а загальні збори учасників ТОВ "Плато Плюс", які відбулися 20 січня 2015 року є правомочними, не знайшли свого підтвердження з наступних підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно із статутом ТОВ "Плато Плюс" його учасниками є громадяни Республіки Білорусь ОСОБА_10 та ОСОБА_4, із частками в статутному капіталі по 50 % кожен.

До компетенції загальних зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" віднесено обрання та відкликання директора товариства. Збори учасників визнаються повноважними, якщо на них присутні учасники або їх представники, які володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Рішення зборів учасників, окрім спеціально визначних питань, приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників.

Директор є виконавчим органом товариства, який призначається на посаду і звільняється з посади рішенням зборів учасників товариства. Заступники директора діють відповідно до укладених з ними контрактів.

Згідно із протоколом зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" від 28 січня 2008 року № 28-01/2008 ОСОБА_4 призначений директором ТОВ "Плато Плюс" з наданням йому права розпорядчого підпису при проведенні господарських та грошових операцій, приступив до обов'язків з посадовим окладом згідно із штатним розкладом на підставі наказу від 06 лютого 2008 року № 06-02.

02 січня 2014 року ТОВ "Плато Плюс" в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_11 укладено безстроковий контракт, згідно з яким ОСОБА_11 призначено на посаду заступника директора.

Наказом ТОВ "Плато Плюс" від 16 вересня 2014 року № 01/09/14 на підставі ст. ст. 11, 13 статуту ТОВ "Плато Плюс" в редакції від 01 грудня 2013 року, п. п. 11.1, 11.3, 11.4 для вирішення всіх питань, що стосуються ведення виробничої та господарської діяльності підприємства у рамках діючої системи управління вирішено проводити збори засновників ТОВ "Плато Плюс" виключно в м. Києві за місцем юридичної реєстрації товариства; загальні збори засновників ТОВ "Плато Плюс" вважаються повноважними при присутності 60 % засновників ТОВ "Плато Плюс" та з обов'язковим запрошенням на загальні збори нотаріуса та відповідальності особи за ведення зборів; відповідальним за організацію загальних зборів та за ведення протоколів загальних зборів засновників ТОВ "Плато Плюс" призначено заступника директора ОСОБА_11

Згідно із заявою від 15 вересня 2014 року на ім'я директора ТОВ "Плато Плюс" ОСОБА_4 заступник директора ОСОБА_11 надав свою згоду на виконання функцій з організації проведення загальних зборів ТОВ "Плато Плюс" та запрошення засновників та/або власників часток в ТОВ "Плато Плюс", а також інших запрошених осіб.

Протоколом зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20 січня 2015 року № 1 ОСОБА_4 вирішено звільнити з посади за власником бажанням з 20 січня 2014 року, призначити директором ОСОБА_5 з 21 січня 2014 року, включити до Єдиного державного реєстру ОСОБА_6, який має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, уповноважити ОСОБА_5 провести зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДРПОУ.

Згідно з наказом від 21 січня 2015 року № 1-к ОСОБА_5 приступила до обов'язків директора з посадовим окладом згідно з штатним розклад на підставі протоколу зборів учасників від 20 січня 2015 року № 1.

22 січня 2015 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві проведено реєстраційну дію № 10681070007022051, якою внесено відомості до ЄДРПОУ в частині керівника, змінивши його на ОСОБА_5

Згідно з довідкою ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09 квітня 2015 року № 1076/К/26-50-ІІ-04-ІІ ОСОБА_4 отримував заробітну плату від ТОВ "Плато Плюс" в період з 01 січня по 31 грудня 2014 року, в тому числі за 1-3 квартали 2014 року - по 3 000 грн щоквартально.

Також із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 28 квітня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року, за позовом ОСОБА_4 до ТОВ "Плато Плюс", Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Реєстраційна служба, треті особи: Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація в особі відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_10, ОСОБА_5 про визнання недійсними зборів, визнано недійсними збори учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20 січня 2015 року, що оформлені протоколом від 20 січня 2015 року № 1; скасовано рішення, прийняті на зборах учасників від 20 січня 2015 року, що оформлені відповідним протоколом; скасовано реєстраційну дію від 22 січня 2015 року.

Обставини, встановлені даним рішенням, були обґрунтовано враховані Макарівським районним судом Київської області при ухваленні рішення від 17 липня 2015 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2015 року рішення Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2015 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 24 червня 2015 року скасовано та передано справу на новий розгляд.

При новому розгляді справи рішенням Київського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсними збори учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20 січня 2015 року, оформлені протоколом від 20 січня 2015 року № 1, скасовано рішення зборів учасників ТОВ "Плато Плюс" від 20 січня 2015 року, скасовано реєстраційну дію (рішення) від 22 січня 2015 року № 1681070007022051, якою вчинено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Плато Плюс", не пов'язану зі змінами до установчих документів, проведену на підставі протоколу зборів учасників від 20 січня 2015 року № 1.

Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів ТОВ "Плато Плюс" 20 січня 2015 року, а також не приймав участі у вказаних зборах, що свідчить про те, що загальні збори ТОВ "Плато Плюс" від 20 січня 2015 року були проведені із грубим порушенням прав учасника та директора вказаного товариства - позивача у справі.

Встановлення вказаних фактів судом є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень загальних зборів юридичної особи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) роз'яснено, що працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч. 4 ст. 24 КЗпП). Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.

Згідно з п. 18 зазначеної постанови, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Суди, встановивши, що позивач не подавав заяви про звільнення, загальні збори визнані недійсними, а рішення, прийняте на цих зборах, скасовано, позивачу не було вручено копії наказу про звільнення, не було видано трудової книжки із відповідним записом про звільнення з роботи, не було проведено повного розрахунку при звільненні, дійшли обґрунтованого висновку про порушення ТОВ "Плато Плюс" при звільненні ОСОБА_4 вимог ст. ст. 38, 47, 48, 116 КЗпП України і, відповідно, про задоволення вимог про скасування наказу товариства про покладення обов'язків керівника на ОСОБА_5 та поновлення ОСОБА_4 на роботі.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу.

Пунктом 1.1 Порядку ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (z0110-93) на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 324, 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плато Плюс", Головного територіального управління юстиції в м. Києві, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві ШубінаТетяна Яківна, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 на додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2016 року закрити.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 липня 2015 року, додаткове рішення Макарівського районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 24 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.