667/1849/15-ц Про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину, виключення відомостей щодо власника спірного майна з реєстру прав власності на нерухоме майно та визнання права власності на частину квартири - 26.07.2017 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_7 до ОСОБА_8, приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Палієнко Ульяни Олексіївни, треті особи: Реєстраційна служба Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Комсомольського району в м. Херсоні, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину, виключення відомостей щодо власника спірного майна з реєстру прав власності на нерухоме майно та визнання права власності на частину квартиру, за касаційними скаргами ОСОБА_8 та приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Палієнко Ульяни Олексіївни на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 липня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_6 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_7 звернулась до суду із позовом, обґрунтовуючи який вказала, що з 2004 року вона та ОСОБА_10 (брат відповідача ОСОБА_8) перебували у цивільному шлюбі, проживаючи разом у її квартирі АДРЕСА_3. Від цивільного шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

29 січня 2010 року між нею та ОСОБА_8 офіційно зареєстрований шлюб. З листопада 2011 року шлюбні відносини між ними припинилися, у зв'язку з чим ОСОБА_8 переїхав проживати в свою квартиру АДРЕСА_1 разом з батьками - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Внаслідок приватизації житла кожному з них належало право власності на 1/3частини зазначеної квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 померла, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, до якої входило право власності на 1/3 частини квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_12, внаслідок смерті якого, враховуючи прийняття ним спадщини після смерті дружини, відкрилася спадщина на 4/9 квартири, яку прийняли ОСОБА_8 та ОСОБА_8, як спадкоємці першої черги.

Таким чином, після смерті батьків її колишньому чоловіку належало право на спадщину на 3/9 частини квартири, а крім цього право власності на 1/3 частини цієї квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_8 помер. Спадкову справу у зв'язку з його смертю за заявою відповідача ОСОБА_8 було заведено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ПалієнкоУ.О.

30 січня 2015 року позивач звернулася до нотаріуса Палієнко У.О. з письмовими заявами, оформленими як від власного імені, так і від імені доньки про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8

Отримання приватним нотаріусом ПалієнкоУ.О. 30 березня 2015 року цих нотаріально посвідчених заяв підтверджується накладною № 061010.

На думку позивача, враховуючи дні відкриття спадщини, право на видачу свідоцтв про право на спадщину виникає у нотаріуса лише: з 27 грудня 2014 року - щодо спадщини, відкритої у зв'язку зі смертю ОСОБА_11; з 08 лютого 2015 року - щодо спадщини, відкритої у зв'язку зі смертю ОСОБА_8; з 11 травня 2015 року - щодо спадщини, відкритої у зв'язку зі смертю ОСОБА_10.

Проте, як їй стало відомо, всупереч зазначеним вимогам нотаріус Палієнко У.О. до спливу встановленого законом строку, а саме - 29 жовтня 2014 року видала на ім'я відповідача ОСОБА_8 три свідоцтва про право на спадщину: серії НОМЕР_1 за реєстровим № 1166; серії НОМЕР_2 за реєстровим № 1169 та серії НОМЕР_3 за реєстровим № 1172.

Позивач вважала, що визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину буде підставою для скасування проведеної на його підставі державної реєстрації права власності спадкодавця на спадкове майно, а тому, для забезпечення захисту прав та законних інтересів ОСОБА_14, просить вирішити питання про виключення відомостей щодо ОСОБА_8, як власника спірного майна з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить визнати незаконним та скасувати нотаріальні дії, вчинені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. з видачі ОСОБА_8 29 жовтня 2014 року свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_4 за реєстровим № 1166; свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_2 за реєстровим № 1169 та свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 за реєстровим № 1172; визнати недійсними, видані 29 жовтня 2014 року на ім'я ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 за реєстровим № 1166; свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_2 за реєстровим № 1169 та свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 за реєстровим № 1172; скасувати реєстрацію від 29 жовтня 2014 року права власності ОСОБА_8 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 29 жовтня 2014 року серія НОМЕР_1 за реєстровим номером № 1166; серія НОМЕР_2 за реєстровим номером № 1169; серія НОМЕР_3 за реєстровим номером № 1172, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстровим номером права власності 7508280.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 березня 2016 року з урахуванням ухвали того ж суду від 14 вересня 2016 року про виправлення описки, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 21 липня 2016 року, позов ОСОБА_6 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_7 до ОСОБА_8, приватного нотаріуса Херсонського нотаріального округу Палієнко Уляни Олексіївни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Реєстраційна служба Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, Служба у справах дітей виконкому Комсомольського району в м. Херсоні про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право на спадщину, виключення відомостей щодо власника спірного майна з реєстру прав власності на нерухоме майно та визнання права власності на частину квартири - задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано нотаріальні дії, вчинені приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко Уляною Олексіївною з видачі ОСОБА_8у 29 жовтня 2014 року свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 за реєстровим № 1166; свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_2 за реєстровим № 1169 та свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_5 за реєстровим №1172.

Визнано частково недійсними, видані 29 жовтня 2014 року на ім'я ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 за реєстровим № 1166; свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_2 за реєстровим № 1169 та свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_7 за реєстровим № 1172.

Скасовано реєстрацію від 29 жовтня 2014 року права власності ОСОБА_8 на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 29.10.2014 року серія НОМЕР_1 за реєстровим номером № 1166; серія НОМЕР_8 за реєстровим номером № 1169; серія НОМЕР_3 за реєстровим номером № 1172, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстровим номером права власності 7508280.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування (спадкової трансмісії) після смерті бабусі ОСОБА_11.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування (спадкової трансмісії) після смерті дідуся - ОСОБА_12.

В решті позову відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з ОСОБА_8, приватного нотаріуса Херсонського нотаріального округу Палієнко УляниОлексіївни на користь ОСОБА_6 судові витрати по оплаті судового збору по 522,81 грн з кожного.

У касаційних скаргах ОСОБА_8 та приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. просять скасувати судові рішення в частині визнання незаконними та скасування свідоцтв про право на спадщину, виключення відомостей щодо власника спірного майна з реєстру прав власності на нерухоме майно та визнання права власності на частину квартири за позивачем та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Визнаючи незаконними та скасовуючи нотаріальні дії, вчинені приватним нотаріусом з видачі ОСОБА_8 свідоцтв про право на спадщину, що відкрилася після смерті його батьків, визнаючи частково недійсними вказані свідоцтва та скасовуючи реєстрацію права власності ОСОБА_8 на 2/3 частини спірної квартири на підставі вказаних свідоцтв, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, врахувавши правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 06 червня 2012 року у справі № 6-32цс12, виходив з того, що вказані свідоцтва про право на спадщину були видані ОСОБА_8 з порушенням шестимісячного строку, встановленого ст. 1298 ЦК України та п. 4.9 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки враховуючи дні відкриття спадщини, право на видачу свідоцтв у нотаріуса виникло лише з 27 грудня 2014 року - щодо спадщини, відкритої у зв'язку зі смертю ОСОБА_11 та з 08 лютого 2015 року - щодо спадщини, відкритої у зв'язку зі смертю ОСОБА_12

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що спірні свідоцтва про право на спадщину мають бути визнані недійсними саме частково, оскільки хоч вони і видані з порушенням встановленого законом строку та без урахуванням частки у спадщині неповнолітньої ОСОБА_7, однак судами встановлено право відповідача ОСОБА_8 на спадщину, яка дійсно йому належить, однак його частка має бути перерахована.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання за ОСОБА_7 права власності на частину спірної квартири після смерті її бабусі та дідуся, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що право відкликання заяв про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_12 перейшло від померлого до його неповнолітньої доньки в порядку спадкування. Однак реалізувати своє право вона не змогла у зв'язку із тим, що ще до смерті її батька, нотаріусом, з порушенням встановлених законом строків, були видані свідоцтва про прийняття спадщини на ім'я ОСОБА_8 Разом з тим, мати неповнолітньої ОСОБА_7 30 січня 2015 року звернулася до нотаріуса від імені доньки з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8, в тому числі і порядку спадкової трансмісії.

Крім того, судами вірно зазначено, що розмір часток ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у спадщині є рівними, а отже за ОСОБА_7 має бути визнано право власності на 1/6 частини спірної квартири в порядку спадкування після смерті бабусі та на 1/6 частини вказаної квартири в порядку спадкування після смерті дідуся.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_7 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_6, 08 листопада 2011 року шлюб між якими було розірвано рішенням суду.

Відповідно до довідки Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 25 квітня 2012 року № 6697 квартира АДРЕСА_1, належала ОСОБА_8 та його батькам ОСОБА_11, ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності від 06 лютого 2007 року, виданого Фондом комунального майна м. Херсона.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року мати ОСОБА_8 - ОСОБА_11 померла, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належну їй 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2. Батько ОСОБА_8 - ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2.

Так, приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. 29 жовтня 2014 року, у зв'язку зі смертю ОСОБА_11, було заведено спадкову справу № 20/2014, на підставі заяви ОСОБА_8 про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_11 та на підставі заяви ОСОБА_8 про прийняття всієї спадщини за законом після померлої матері ОСОБА_11

29 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. до спадкової справи № 20/2014 було долучено заяву від ОСОБА_8 про те, що він підтверджує відмову від спадщини після померлої ОСОБА_11 і просить видати достроково свідоцтво про право на спадщину за законом єдиному спадкоємцю за законом, сину померлої - ОСОБА_8, на спадкове майно, яке складається з права на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається із матеріалів справи, до спадкової справи № 20/2014 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. було долучено заяву від ОСОБА_8 про те, що він підтверджує прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_11 і просить видати достроково йому, як єдиному спадкоємцю за законом, свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з права на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладених заяв приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. було прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом за спадковою справою № 20/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_8 та 29 жовтня 2014 року відповідачу ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право на спадщину НОМЕР_9.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_12, приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. 29 жовтня 2014 року було заведено спадкову справу № 21/2014 на підставі заяви ОСОБА_8 про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_12 на підставі заяви ОСОБА_8 про прийняття всієї спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_12

29 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. до спадкової справи № 21/2014 було долучено заяву від ОСОБА_8 про те, що він підтверджує відмову від спадщини після померлого ОСОБА_12 і просить видати достроково свідоцтво про право на спадщину за законом єдиному спадкоємцю за законом, сину померлого - ОСОБА_8, на спадкове майно, яке складається з права на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається із матеріалів справи, приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. до спадкової справи № 21/2014 було долучено заяву від ОСОБА_8 про те, що він підтверджує прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_12 і просить видати достроково, йому, як єдиному спадкоємцю за законом, свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з права на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

29 жовтня 2014 року на підставі вищевикладених заяв приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. було прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом по спадковій справі № 21/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_12 на ім'я ОСОБА_8 та відповідачу ОСОБА_8 були видані свідоцтва про право на спадщину НАЕ 112289 та НАЕ НОМЕР_6.

Відповідно до ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, що мають істотне значення.

Згідно з статтею 39 Закону України "Про нотаріат", порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Виходячи з положень п. 4.9. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , зареєстрованого в Мінюсті України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 ЦК України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Статтею 1301 ЦК України передбачено,що судовий порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видано, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Як зазначено у ч. 6 ст. 1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вірно встановлено судами, на момент відкриття спадщини ОСОБА_8 мав право на відкликання заяв про відмову від прийняття спадщини за законом після смерті своїх батьків - ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Як вбачається із ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частини спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

У зв'язку із наведеним, в порядку спадкової трансмісії ОСОБА_7 прийняла спадщину після ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Судами встановлено, що розмір часток ОСОБА_7 та відповідача ОСОБА_8 у спадщині, відповідно до положень ч. 1 ст. 1278 ЦК України, є рівними, а отже за ОСОБА_7 має бути визнано право власності на 1/6 частини спірної квартири в порядку спадкування після смерті бабусі та на 1/6 частини вказаної квартири в порядку спадкування після смерті дідуся.

Також судами встановлено, що 29 жовтня 2014 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Палієнко У.О. було посвідчено договір дарування 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, згідно з яким ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_8 прийняв в дар вказану частину квартири.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_10 помер.

30 січня 2015 року ОСОБА_6 від імені свої малолітньої доньки було подано заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася у зв'язку зі смертю ОСОБА_8

Так, суди виходили з того, що питання щодо нікчемності договору дарування у зв'язку із ненаданням дозволу на його укладення органів опіки та піклування, та визнання за неповнолітньою права власності на 1/3 частини квартири в порядку спадкування за законом не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст. 29 ЦК України місце проживання дитини визначається за місцем проживання батьків.

Виходячи із положень п. 1 ч. 2 ст. 177 СК України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки і піклування поміж іншого вчиняти такі правочини щодо майнових прав, як укладення договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з якою батьки або особи, що їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" передбачено, що для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1.9, 1.10 гл. 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, з метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подання йому довідки про склад сім'ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання. У разі виявлення з поданих відчужувачем документів, що право власності або право користування відчужуваним житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною мають малолітні чи неповнолітні діти або недієздатні чи обмежено дієздатні особи, нотаріус повинен витребувати у відчужувача дозвіл органу опіки та піклування на вчинення такого правочину у формі витягу з рішення відповідної районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, відповідного виконавчого органу міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова від 01 липня 2015 року у справі № 6-396цс15), згідно з ч. 4 ст. 12 вищезазначеного Закону, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Виходячи із положень вказаних вище норм законів, відсутності попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови у позові.

Право дитини на житло пов'язане не лише з реєстрацією у такому житлі, а й з користуванням ним без реєстрації. Ці обставини досліджувалися у судових засіданнях. Згідно з поясненнями самої позивачки після розірвання шлюбу у дитини з батьком залишилися добрі стосунки, вони спілкувалися та ОСОБА_8 приходив до дитини у гості.

Таким чином, суди з підстав передбачених законом дійшли висновку, що спірний договір дарування є дійсним, підстав для задоволення позовних вимог про визнання за її донькою права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, у порядку спадкування після смерті батька немає.

Касаційні скарги не містять доводів на спростування вказаних висновків судів попередніх інстанцій, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судами не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріальногоправа.