Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Дем’яносова М.В.,

Леванчука А.О.,

Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 на ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2016 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2015 року провадження у справі зупинено до залучення правонаступників померлого ОСОБА_6

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2016 року відновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду, залучено до участі в розгляді справи в якості відповідача - ОСОБА_7

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки вимоги ухвали судді апеляційного суду Київської області від 22 липня 2016 року не виконані.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про розгляд її апеляційної скарги.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2015 року провадження у справі зупинено до залучення правонаступників померлого ОСОБА_6

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 травня 2016 року відновлено провадження у справі, призначено справу до розгляду, залучено до участі в розгляді справи в якості відповідача - ОСОБА_7

Не погоджуючись з таким рішенням суду, правонаступник померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 у липні 2016 року звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року.

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 22 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для спалити судового збору.

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для спалити судового збору.

Листом апеляційного суду Київської області від 27 липня 2016 року копію зазначеної ухвали надіслано на адресу ОСОБА_7 указану нею в апеляційній скарзі

За правилами ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 121 ЦПК України.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

03 серпня 2016 року до апеляційного суду на виконання ухвали судді апеляційного суду Київської області від 22 липня 2016 року надійшли матеріали подані представником ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 03 червня 2016 року, якою ОСОБА_7 уповноважила його, крім іншого, представляти її інтереси в судах (а. с. 151-153).

На спростування вимог указаних в зазначеній ухвалі заявник зазначає про те, що суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_6 був інвалідом 2 групи, а відповідно до п. 5 Закону України "Про судовий збір" (3674-17) звільняються від сплати судового збору інваліди 1 та 2 груп, а вона є правонаступником ОСОБА_6, який у цивільному процесі користується усіма правами правопопередника, а тому вимоги апеляційного суду щодо обов'язку ОСОБА_7 сплатити судовий збір за її апеляційною скаргою є безпідставними

Ухвалою судді апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 липня 2016 року визнано неподаною та повернуто заявнику, оскільки вимоги ухвали судді апеляційного суду Київської області від 22 липня 2016 року не виконані.

Відповідно до вимог ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 295 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо особа у встановлений строк виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною та повертається суб`єкту звернення.

За ч. 1 ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Згідно ч. 4 ст. 24 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 37 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Процесуальним законодавством України не передбачено звільнення особи, яка є інвалідом 2 групи від сплати судового збору, для цього існує спеціальний закон, у данному випадку - Закон України "Про судовий збір" (3674-17) , яким передбачено звільнення особи від сплати судового збору, якщо ця особа є інвалідом 2 групи, однак цей закон не передбачає можливості правонаступнику скористатися пільгами померлого, який за життя їх мав.

За таких обставин висновок судді апеляційного суду про повернення апеляційної скарги є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права при її постановленні.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.

Так, Конституцією України (254к/96-ВР) кожній людині гарантовано право звернутись до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод. Реалізація права на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (ст. ст. 55, 124).

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України (1618-15) та закріплених у ст. 13 ЦПК України.

Слід зазначити, що ОСОБА_7 не позбавлена можливості повторно звернутися з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ухвалене у цій справі, усунувши недоліки скарги та надавши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, при цьому зазначивши поважні причини пропуску такого строку.

Дане твердження апелянта не ґрунтується на вимогах закону, оскільки на правонаступника померлого, як сторони у справі, у даному випадку, не розповсюджуються пільги по сплаті судового збору, які мав померлий( як особа) при оскарженні судового рішення в апеляційному порядку.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7 в особі представника ОСОБА_8 відхилити, ухвалу судді апеляційного суду Київської області від 04 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.