Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Карпенко С.О., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання права власності на автомобіль, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у січні 2014 року він придбав у ОСОБА_5 автомобіль ВАЗ-210994-20 за 42 000 грн., що підтверджується розпискою останнього. Відповідач, продаючи автомобіль, діяв в інтересах ОСОБА_7 на підставі належно оформленої довіреності. Зазначає, що у даний момент у нього виникла необхідність перереєструвати автомобіль на своє ім'я, однак відповідач уникає з ним зустрічей, що не дає йому можливості належним чином використовувати куплений автомобіль на власний розсуд за цільовим призначенням. Під час купівлі автомобіля відповідачем надано всі документи, а саме: технічний паспорт, акт прийому передачі, розписку про отримання грошей та письмовий договір купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив визнати право власності на автомобіль ВАЗ-210994-20.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 10 травня 2016 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на автомобіль ВАЗ-210994-20.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами першої інстанції встановлено, що 13 січня 2014 року між ОСОБА_5, який діяв в інтересах ОСОБА_7, та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу автомобіля, відповідно до умов якого відповідач продав, а позивач купив автомобіль ВАЗ 210994-20.

Передача грошей продавцю, а автомобіля покупцю підтверджується актом прийому-передачі автомобіля.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

За змістом пунктів 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998 року (1388-98-п) , власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували те, що позивач після купівлі автомобіля зареєстрував чи намагався зареєструвати транспортний засіб протягом строку встановленого вищевказаним Порядком.

Крім того, в порушення пунктів 40, 42 вказаного вище Порядку відповідачем та третьою особою не подавалися заяви про зняття автомобіля з реєстрації для продажу.

Право власності на транспортний засіб належить особі, за якою він зареєстрований у встановленому законом порядку.

Постановою державного виконавця Бродяк В.Б. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа, виданого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області 16 березня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 215 632 грн. основного боргу, 6 650,00 грн. - 5 відсотків від простроченої суми станом на 01 жовтня 2011 року, суми неповернутого боргу в розмірі 133 000 грн. та судові витрати.

Постановою державного виконавця Вороняк І.Б. від 09 липня 2015 року оголошено розшук та затримання автомобілів, належних на праві власності боржнику ОСОБА_7, зокрема й спірного транспортного засобу ВАЗ 210994-20.

Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України (435-15) з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 11 листопада 2009 року (1200-2009-п) , та вищевказаного Порядку, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено: по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).

Отже ураховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходи з безпідставності тверджень позивача, що відповідачем фактично було здійснено відчуження спірного автомобіля на його користь шляхом укладення письмового договору та розписки, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення власником процедур передбачених Порядком. Договір купівлі-продажу спірного автомобіля хоч і укладався в письмовій формі, однак автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та залишається зареєстрований за третьою особою ОСОБА_7

Апеляційним судом повно і всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, надані сторонами докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, були досліджені в судовому засіданні.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, а при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.