Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання розпорядження протиправним та поновлення на обліку в пільговій категорії осіб, які мають право на позачергове одержання житла, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки голови Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_5 від 12 серпня 2015 року № 475 в частині виключення його із пільгової категорії осіб, які мають право на позачергове одержання житла; зобов'язати Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію поновити його в пільговій категорії осіб, які мають право на позачергове одержання житла, з моменту протиправного виключення, тобто з 12 серпня 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є працівником прокуратури, з 2008 року перебував на квартирному обліку, а в 2015 році був включений до пільгової черги за категорією "прокурорів і слідчих прокуратури, призначених в іншу місцевість", яка передбачала позачерговий порядок забезпечення житлом.

Звертав увагу на те, що розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 серпня 2015 року № 475 були внесені зміни в його облікову справу, а саме: виключено його з обліку пільгової категорії, в зв'язку з чим він перебуває на квартирному обліку на загальних підставах.

Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

З листа Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21 липня 2015 року № 056/99-3491 вбачається, що були внесені зміни до "Класифікатора категорій облікових справ" і словника автоматизованого банку даних "Квартоблік" та виключена категорія обліку "прокурори і слідчі прокуратури, призначені в іншу місцевість".

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 та залишаючи без змін рішення районного суду, суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що позивач був постановлений на квартирний облік на підставі Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05 листопада 1991 року (1789-12) , проте в період його дії не був забезпечений житлом.

При цьому апеляційним судом зазначено, що 15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (1697-18) , за положеннями якого було змінено порядок надання житла працівникам прокуратури, а саме: скасовано забезпечення житлом прокурорів на пільгових умовах, а п. 3 Прикінцевих положень цього Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (1789-12) .

Тобто, норма визначена у п. 6 ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" 1991 року, яка передбачала, що прокурори і слідчі прокуратури, призначені на роботу в іншу місцевість, протягом шести місяців забезпечуються жилим приміщенням виконавчими комітетами місцевих рад, втратила чинність.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову відмовлено.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і ухвалу апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.