3602454/15-ц Про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - 19.07.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_9, управління Держгеокадастру у Бородянському районі Київської області, Здвижівська сільська рада Бородянського району Київської області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє через представника ОСОБА_10, на заочне рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 червня 2016 року,

У жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом посилаючись на те, що він та третя особа ОСОБА_9 є співвласниками магазину по АДРЕСА_1 від 13 грудня 2011 року їм надано дозвіл на розробку технічної документації щодо надання в оренду земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,0537 га для обслуговування належного їм магазину. На їх замовлення землевпорядною організацією було виготовлено технічну документацію, але при її перевірці управлінням Держкомзему у Бородянському районі виявлено накладення на межі сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка на даний час належить відповідачу ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_8

Позивач вважав, що при приватизації земельної ділянки ОСОБА_8 були допущені помилки у визначенні координат поворотних точок, що в подальшому призвело до неправильного встановлення конфігурації, визначення загальної площі земельної ділянки та накладення на земельну ділянку для обслуговування магазину, внаслідок чого він та ОСОБА_9 позбавлені можливості належним чином оформити оренду цієї ділянки.

Враховуючи вищенаведене, просив визнати нечинним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, виданий ім'я ОСОБА_8 на підставі рішення Здвижівської сільської ради від 06 березня 2007 року,, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у с. Здвижівка.

Заочним рішенням Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 червня 2016 року, позов задоволено.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 30 жовтня 2009 року на ім'я ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,25 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_10, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким у позові відмовити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що при виготовленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_8 були допущені помилки у визначенні координат поворотних точок, що в подальшому призвело до неправильного встановлення конфігурації, визначення загальної площі земельних ділянок до порушення прав ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Такі висновки судів є правильними та відповідають встановленим у справі обставинам.

Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_7 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 грудня 2011 року ОСОБА_7 є власником земельної ділянки за цією ж адресою площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яку він придбав у ОСОБА_8 та яка належала останній відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 на підставі рішення Здвижівської сільської ради від 06 березня 2007 року (а. с. 9, 11, 14-15 т. 1).

Згідно зі свідоцтвами про право власності на нерухоме майно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є співвласниками нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 (а. с. 78-81 т. 1).

22 лютого 2012 року виконкомом Здвижівської сільської ради було розглянуто заяву ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про заміну правового документа на нежиле приміщення кафе-магазину після переобладнання та добудови і, беручи до уваги технічний паспорт, виготовлений КП КОР "Бородянське БТІ" станом на 16 грудня 2011 року, та враховуючи проект добудови та переобладнання, прийнято рішення № 14, яким вирішено провести заміну правового документа договору купівлі-продажу, посвідченого 09 липня 2011 року № 1850, та договору дарування від 18 вересня 2010 року № 3017 на свідоцтво про право власності у зв'язку з переобладнанням та добудовою об'єкта нерухомого майна та збільшенням загальної площі від 91,9 кв. м до 301,0 кв. м.

Відповідно до рішення виконкому Здвижівської сільської ради КП КОР "Бородянське БТІ" 27 березня 2012 року було видано ОСОБА_9 та ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на нерухоме майно: по 1/2 частини кожному на кафе-магазин за адресою: по АДРЕСА_1, та того ж дня зареєстровано в електронному Реєстрі права власності на нерухоме майно.

Таким чином, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 володіють кафе-магазином на відповідній правовій основі.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 16 грудня 2013 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 у с. Здвижівка накладається на частину земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею магазину по АДРЕСА_1 71а в с. Здвижівка, а норми забудови при проведенні робіт з реконструкції будівлі магазину в кафе-магазин щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 71а в с. Здвижівка не порушені, межі земельних ділянок згідно з фактичним користуванням не накладаються (а. с. 48-59, 56, т. 2).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Під час виконання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, необхідно, крім іншого, також погодити межі земельної ділянки із суміжними землевласниками та землекористувачами.

Судами встановлено, що державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 в с. Здвижівка Бородянського району Київської області, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, виданий на підставі рішення Здвижівської сільської ради від 06 березня 2007 року про виділення та передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_8 земельної ділянки. Рішення про затвердження технічної документації щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 не приймалося.

За таких обставин, задовольняючи позовні вимоги, суди, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності (ст. ст. 212- 214, 303, 316 ЦПК України) дійшли обґрунтованого висновку про те, що при виготовленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_8 були допущені помилки у визначенні координат поворотних точок, що в подальшому призвело до неправильного встановлення конфігурації, визначення загальної площі земельних ділянок та порушення прав ОСОБА_6 та ОСОБА_9

Доводи касаційної скарги про те, що на момент відкриття провадження набрало законної сили рішення апеляційного суду Київської області від 21 травня 2015 року, яким було вирішено спір між тими самими сторонами, з тих же підстав про той самий предмет, необґрунтовані, оскільки вказаним рішенням спір по суті не вирішено. У задоволенні позову ОСОБА_9, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку було відмовлено з підстав незалучення до участі у справі ОСОБА_8, що не позбавляло позивача звернутися до суду із вказаним позовом, зазначивши всіх учасників процесу.

Крім того, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, представник відповідача посилається на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 01 липня 2015 року, справа № 6-319 цс15, вказуючи про те, що визнання державного акта на право власності на земельну ділянку є похідною вимогою й залежить від незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано оспорюваний державний акт.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року, справа № 6-319цс15, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Із матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судом при розгляді скарги допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє через представника ОСОБА_10, відхилити.

Заочне рішення Бородянського районного суду Київської області від 12 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 червня 2016 року залишити без змін.