Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Марфін Банк" про визнання договору іпотеки припиненим, за касаційною скаргою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року, рішення апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2016 року,

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати припиненим іпотечний договір № 1003 від 22 липня 2008 року, укладений між ним та ВАТ "Морський транспортний банк" про передачу в іпотеку банку належної йому на праві приватної власності земельної ділянки та виключити його з Державного реєстру іпотек.

Позов мотивовано тим, що 22 липня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Морський транспортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Мафін банк", укладено кредитний договір у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 64816,40 доларів США зі сплатою 11,9% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 21 липня 2028 року.

В забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між сторонамиукладено іпотечний договір, за умовами якого позивачпередав в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,2405 га, кадастровий номер НОМЕР_1 що розташована на території Соколівської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

Зі смертю позичальника ОСОБА_6 кредитор втратив право на нарахування відсотків на суму кредитної заборгованості, штрафів, пені та має право вимоги до спадкоємців померлого, які він повинен предявити в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України.

З часу смерті ОСОБА_6 пройшов значний проміжок часу. Банк не пред`являв вимог до позивача щодо погашення кредитної заборгованості. Крім того, договором іпотеки не обумовлено відповідальності поручителя перед кредитором за основним зобовязанням у випадку смерті боржника. Згоди на поручительство за іншого боржника позивачем не надавалось,у зв'язку з чим, останній звернувся до суду з позовом про припинення іпотеки.

Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено за пропуском строку позовної давності.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення місцевого суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову банку, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення місцевого суду про відмову у позові за пропуском строку позовної давності та вирішив спір по суті - відмовивши у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобовязанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину, і в такому випадку іпотека (як вид застави) припиняється лише у випадку, якщо іпотекодавець не погодився забезпечувати виконання зобовязання новим боржником.

Після смерті боржника ОСОБА_6 спадщину прийняли його дружина та донька, а отже вони успадкували його борг за кредитним договором від 22 липня 2008 року, тобто відбулась заміна боржника в зобов`язанні.

В силу положень ч.5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з часу її відкриття, тобто з 16 січня 2010 року.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_4 29 січня 2010 року, тобто після смерті ОСОБА_6, направляв банку заяву, в якій висловив свою готовність в звязку зі смертю позичальника ОСОБА_6 передати на баланс банку в рахунок погашення заборгованості по кредиту земельну ділянку площею 0,2405 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 22 липня 2008 року (а.с.126). Таким чином, іпотекодавець фактично погодився забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками - спадкоємцями ОСОБА_6

За таких обставин, оскільки зобов`язання, забезпечене іпотекою, не є припиненим і обовязок по його виконанню в порядку спадкування перейшов до спадкоємців померлого позичальника, а іпотекодавець фактично погодився забезпечувати виконання зобовязання новим боржником, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання припиненим іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ "Морський транспортний банк.

При вирішенні даної справи судом апеляційної інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду відсутні.

Колегія суддів не надає оцінки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності, оскільки дане рішення вже скасовано рішенням апеляційного суду, яке залишається без змін і в даному випадку оцінка висновків місцевого суду щодо відмови у задоволенні позову правового значення не має.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.