Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Кафідової О.В., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 03 листопада 2016 року,

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 11 червня 2014 року між ним, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено договір комісії, відповідно до умов якого комісіонер ОСОБА_6 зобов'язався за дорученням позивача вчинити правочин щодо продажу автомобіля Honda CR-V відповідачу, яка зобов'язалася оплатити його вартість у розмірі та порядку, визначеному угодою сторін. Вказаний правочин був оформлений у вигляді довідки-рахунку від 11 червня 2014 року з визначеною вартістю автомобіля - 280 570 грн. Проте, відповідач не сплатила позивачу вартість автомобіля.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_5 на свою користь борг за договором у розмірі 280 570 грн., інфляційні втрати - 17 375,70 грн. та три проценти річних - 1 729,54 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 03 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з інших підстав.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України (1618-15) ).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 11 червня 2014 року між ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір комісії, за умовами якого ОСОБА_6 зобов'язався за дорученням ОСОБА_4 виконати в інтересах останнього дії, пов'язані з продажем транспортного засобу Honda CR-V.

Відповідно до довідки-рахунку, виданої ОСОБА_6 11 червня 2014 року, ОСОБА_5 продано і видано автомобіль Honda CR-V. Вартість автомобіля, вказана у довідці, становить 280 570 грн.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2015 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5, третя особа - Черкаський ВРЕР ДАІ, про визнання договору недійсним та відновлення права власності на майно залишено без задоволення.

Апеляційним судом встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля "Honda CR-V" не було вчинено сторонами у зв'язку з несплатою покупцем обумовлених договором грошових коштів за придбаний автомобіль, тому цей договір, а також довідка-рахунок від 11 червня 2014 року, видана ОСОБА_6, не можуть бути визнані недійсними.

Таким чином, рішенням апеляційного суду Черкаської області від 30 липня 2015 року встановлено, що продаж автомобіля Honda CR-V вчинено не було у зв'язку з несплатою покупцем обумовлених договором грошових коштів за придбаний автомобіль.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження виконання ОСОБА_5 свого обов'язку щодо передачі ОСОБА_4 грошових коштів, які становлять ціну придбаного транспортного засобу, у розмірі 280 570 грн.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06 листопада 2009 року № 9 (v0009700-09) , вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК України (435-15) .

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем було заявлено позов про стягнення заборгованості за договором, який за встановлених вище обставин справи є неукладеним, а тому відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача виконати такий правочин та нести відповідальність за неналежне його виконання.

Апеляційним судом повно і всебічно з'ясовано обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, надані сторонами докази, які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, були досліджені в судовому засіданні.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, а при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.