Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Кузнєцова В.О.,

Карпенко С.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Текуча" про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року,

У січні та квітні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Текуча" (далі - ТОВ "Текуча") про відшкодування майнової та моральної шкоди.

На обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що 22 липня 2014 року внаслідок обробки відповідачем полів отрутохімікатами у них загинули бджоли на їх пасіках, чим завдано майнової та моральної шкоди.

Посилаючись на вказані обставини, позивачі просили стягнути з ТОВ "Текуча" на користь ОСОБА_2 212 200 грн майнової шкоди та 50 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_3 - 106 800 грн майнової шкоди та 20 000 грн моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 20 110 грн майнової шкоди та 10 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року зазначені позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 порушують питання про скасування оскаржуваних судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником 140 бджолосімей, ОСОБА_3 - 60 бджолосімей, ОСОБА_4 - 13 бджолосімей та проживають на території АДРЕСА_1

ТОВ агрофірма "Текуча" має у своєму користуванні землі, які розташовані на території сільської ради і межують із АДРЕСА_1

21 липня 2014 року позивачами виявлено масову загибель бджіл, про що комісією у складі начальника Уманської районної державної лікарні ветеринарної медицини Кулакевич Н.В., директора Уманської районної державної лабораторії ветеринарної медицини Кащенко Л.В., завідуючої Ладижинської ДЛВМ Лещенко Н.В., секретаря Текучанської сільської ради ГромЛ.А., та пасічників-позивачів складено акти від 23 липня 2014 року про загибель бджіл внаслідок масового отруєння (80 % бджіл загинуло у ОСОБА_2, 70 % - у ОСОБА_3, 70 % - у ОСОБА_4. В актах зазначено, що 20 липня 2014 року ТОВ агрофірма "Текуча" проводила обробіток посівів кукурудзи на своїх полях із застосуванням інсектицидного препарату "Данадім Мікс", діюча речовина у якому диметоат, гамма-цигалотрин.

Згідно зі звітом про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу № 003201 п.м./14 від 04 серпня 2014 року державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, на підставі надісланої для дослідження: однієї проби стебел кукурудзи, однієї проби загинувших та живих бджіл у господарстві позивача ОСОБА_2, що проживає в АДРЕСА_1 проведено хіміко-токсикологічні дослідження по результатам яких виявлено наявність у загинувших бджолах вмісту отрутохімікатів (диметоат). При цьому, ні в стеблах кукурудзи, ні в живих бджолах цього препарату виявлено не було.

Зразки загинувших та живих бджіл у господарствах позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не відбиралися.

Відповідно до листа Уманського міськрайонного управління Держсанепідслужби від 22 грудня 2014 року № 19-23/1-3635 ТОВ агрофірма "Текуча" у 2014 році не мало дозволу на авіаобробку посівів кукурудзи інсектицидами.

Із довідки, виданої дирекцією ТОВ АФ "Текуча", вбачається, що в 2014 році авіаобробіток полів не проводився, всі роботи по внесенню засобів захисту рослин та мікродобрив проводилися за допомогою наземного обприскувача.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч. 2 цієї статті.

За змістом ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також збитками є ті доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Стягнення реальних збитків та збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За змістом ст. ст. 10 та 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях

Відповідно до вимог ст. ст. 58, 59 ЦПК України надані суду докази мають бути належними та допустимими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши характер спірних правовідносин та застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачами не надано суду належних і допустимих у розумінні ст. ст. 10, 60 ЦПК України доказів того, що внаслідок неправомірних дій відповідача, який в порушення вимог ст. 37 Закону України "Про бджільництво" не повідомив завчасно про хімічний обробіток полів, у позивачів загинули бджоли від дії хімічних речовин, застосованих при такому обробітку, тобто що мали місце неправомірні дії відповідача, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та шкідливим наслідками, які від них настали та вини останніх в її заподіянні.

Доводи касаційної скарги про неналежну оцінку судами наданих доказів - безпідставні, оскільки ті обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження у суді і висновки з цього приводу, зроблені судами, ґрунтуються на встановлених у суді обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Отже доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 30 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 30 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.