Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мостової Г.І.,

суддів: Карпенко С.О.,

Кузнєцова В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", треті особи: Львівська міська рада, Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація", про відновлення попереднього становища, за касаційною скаргою представника Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" - БобикайлаНазара Ігоровича ­­­- на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2016 року,

У січні 2014 року ОСОБА_2, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" звернулися до суду з позовом до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості" (далі - ТОВ "Розвиток нерухомості") про відновлення попереднього становища.

На обґрунтування вимог ОСОБА_2, Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" посилалися на те, що 10 січня 2014 року ТОВ "Розвиток нерухомості" зруйнована частина будівлі лічниці імені митрополита А.Шептицького, яка є пам'яткою історії, архітектури та містобудування "Український шпиталь Народної лічниці імені Митрополита Андрея Шептицького XVIII ст., 1938 рік на вул. Озаркевича, 4 у Львові. Комплекс", а також пошкоджена прилегла до Комплексу земельна ділянка площею 0,45 га, на якій розташовані історичні захоронення жертв 2-ї світової війни, якими опікується Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал". При цьому, позивачі послались на рішення сесії Львівського обласного виконавчого комітету від 05 липня 1985 року № 381, відповідно до якого зазначений Комплекс споруд було взято на державний облік і визначено категорію пам'ятки, та внесено у відповідний реєстр під охоронним № 233.

У зв'язку із викладеним, позивачі просили суд зобов'язати відповідачів (солідарно) відновити попереднє становище, яке існувало станом на 08 листопада 2013 року і визначене в паспорті пам'ятки - стосовно Комплексу споруд Пам'ятки історії, архітектури, містобудування "Український шпиталь Народної лічниці імені Митрополита Шептицького ХVIII ст., 1938 рік на вул. Озаркевича, 4 у м. Львові. Комплекс", привести відновлення попереднього становища шляхом проведення реставрації Комплексу споруд (в частині споруди ХVIII ст.) за проектом, розробленим спеціалізованим Державним підприємством "Український регіональний спеціалізований науково-розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація".

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2, Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2016 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2015 року у частині позову Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток нерухомості", треті особи: Львівська міська рада, Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація", про відновлення попереднього становища скасовано та провадження у справі в цій частині закрито.

У касаційній скарзі представник Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" - Бобикайло Н.І. ­­­- порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції із направленням справи для продовженням розгляду до цього ж суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суб'єктами цього спору, за винятком ОСОБА_2, є юридичні особи: Львівська обласна історико-просвітницька правозахисна організація "Меморіал" та Курія Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, ТОВ "Розвиток нерухомості", Львівська міська рада, Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Відділ охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, Державне підприємство "Український регіональний спеціалізований науково - розвідувальний інститут "Укрзахідпроектреставрація", які відповідно до ст. ст. 2, 55 ГК України (за винятком окремих третіх осіб) є самостійними суб'єктами господарювання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (2747-15) або ГПК України (1798-12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року (справа № 6-745цс15).

Згідно із ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши, що справа в частині позову Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" до Курії Львівської Архиєпархії Української Греко-Католицької церкви, ТОВ "Розвиток нерухомості" про відновлення попереднього становища не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник між юридичними особами, тому відповідності до ст. ст. 2, 12 ГПК України така підвідомча судам господарської юрисдикції, дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі у цій частині.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника Львівської обласної історико-просвітницької правозахисної організації "Меморіал" - БобикайлаНазара Ігоровича - відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.