Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Кузнєцова В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу і поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року,

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в обгрунтування якого посилалася на те, що 24 листопада 1999 року між сторонами у справі зареєстровано шлюб, який розірвано 09 липня 2007 року відповідно до судового рішення, проте сторони продовжували проживати разом однією сім'єю, вели спільне господарство і мали спільний бюджет. У листопаді 2014 року сторони припинили спільне проживання. За час спільного проживання сторони придбали жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1, а також інше майно на загальну суму 196 793 грн 00 коп. Просила здійснити поділ спільного майна, або стягнути з відповідача грошову компенсацію, встановити факт проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 2007 року по листопад 2014 року.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, встановлення факт проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з липня 2007 року по жовтень 2014 року. В решті судове рішення залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ від 27 січня 2016 року рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено, що 24 листопада 1999 року між сторонами у справі зареєстровано шлюб, який 09 липня 2007 року за рішення суду розірвано.

11 червня 2007 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області затверджено мирову угоду між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, якою поділено спільне майно подружжя, придбане ним у шлюбі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, правильно дійшов висновку про те, що підстав для поділу спірного будинку немає, оскільки доказів про набуття сторонами спірного будинку у власність за час спільного проживання суду не надано.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 13 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.