Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Леванчука О.А., Ступак О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сердолік" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргоюОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року,

У жовтні 2014 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сердолік" (далі - ОСББ "Сердолік") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 квітня 2016 року у задоволені позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ "Сердолік" заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 11997,28 грн, заборгованість за холодне та гаряче водопостачання і водовідведення 6156,69 грн, а всього 18153,97 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ "Сердолік" судовий збір у розмірі 1339,80 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.

У касаційній скарзі заявник просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що відповідач отримуючи послуги з водопостачання, водовідведення та комунальні послуги не сплачував за них.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

Неукладення договору про надання житлово-комунальних та інш. послуг, у письмовій формі, не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати отримані послуги.

Внаслідок несплати відповідачем за вже спожиті ним житлово-комунальні та інші послуги у нього виникла заборгованість.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.