Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Закропивного О.В., Хопти C.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Широківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи: Новомалинівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області, відділ Держгеокадастру у Широківському районі Дніпропетровської області, про відновлення права на земельну частку (пай), зобов'язання вчинити певні дії та продовжити строк на прийняття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування за закономза касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, на заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року,

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що у 1930 році його батько - ОСОБА_6 - вступив у члени колгоспу "Червона Україна" Широківського району Дніпропетровської області, правонаступником якого є колективне сільськогосподарське підприємство "Червона Україна" (далі - КСП "Червона Україна"), працював у колгоспі до досягнення пенсійного віку та з 1 лютого 1968 року батьку була призначена пенсія за віком. Після призначення пенсії батько не припинив трудові відносини з сільськогосподарським підприємством і продовжував працювати до 1983 року. У п. "д" розд. 3 Статуту підприємства передбачено, що кожен член підприємства має право збереження членства у колективному підприємстві після виходу на пенсію по старості чи по інвалідності. Членство у підприємстві припиняється у разі виходу або виключення з членів підприємства. ІНФОРМАЦІЯ_1 його батько - ОСОБА_6 - помер.

Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Червона Україна" видано підприємству 13 лютого 1997 року, унаслідок чого його батько, як член КСП "Червона Україна", мав право на отримання земельної частки (паю), але у додатковому списку громадян підприємства на отримання сертифікату, доданого до державного акту на право колективної власності на землю, прізвище батька відсутнє, що не позбавляє права на земельну частку (пай). Отже, оскільки його батькові не було своєчасно видано сертифікат на право на земельну частку (пай), то після смерті батька його право на земельну частку не було включено до спадщини, а він є єдиним спадкоємцем батька. Крім того, вважав, що строк позовної давності ним не пропущено, так як про порушення права на отримання земельної частки (паю), допущені щодо його батька під час паювання землі в КСП "Червона Україна", він фактично дізнався у квітні 2016 року з засобів масової інформації.

З урахуванням наведеного ОСОБА_4 просив суд відновити право на земельну частку (пай) у КСП "Червона Україна" у розмірі 8,04 умовних кадастрових гектарів його батька - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Широківську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області у межах повноважень прийняти відповідне рішення, виготовити та видати сертифікат про право на земельну частку (пай) по КСП "Червона Україна" розміром 8,04 умовних кадастрових гектарів на ім'я його батька - ОСОБА_6 Також, просив продовжити строк на прийняття спадщини та визнати у порядку спадкування за законом за ним право власності на сертифікат про право на земельну частку (пай) розміром 8,04 умовних кадастрових гектарів.

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4. відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суди, вірно застосувавши положення Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 8 серпня 1995 року № 720/95 (720/95) , Закону України "Про порядок відведення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (899-15) , ст. ст. 71, 75, 80 ЦК УРСР (чинні на момент виникнення спірних правовідносин), на підставі належним чином оціненихдоказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшлиправильного висновку про те, що батько позивача - ОСОБА_6 - мав право на земельну частку (пай) з дня видачі державного акту на право колективної власності на землю КСП "Червона Україна". Проте, оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, то позивач, зважаючи на державні заходи з розпаювання земель,міг знати про порушення права батька на отримання земельної частки (паю) та протягом шести місяців після його смерті мав можливість звернутися до суду з позовом, але звернувся лише у липні 2016 року.

Отже, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для застосування строку позовної давності, застосування якого було обов'язковим згідно з вищевказаними нормами ЦК УРСР (1540-06) , чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відхилити.

Заочне рішення Широківського районного суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.