Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О.,

Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, заінтересовані особи: Петрівська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5, про встановлення факту родинних відносин, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2016 року,

У січні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з указаною заявою, яку обґрунтували тим, що у липні 2015 року їм стало відомо про смерть матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. Мати була зареєстрована АДРЕСА_1. Із 2001 року по день смерті ОСОБА_6 перебувала на повному державному утриманні у Біляївському психоневрологічному інтернаті Олександрівського району Кіровоградської області. У серпні 2015 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися із заявами до Петрівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері, а саме земельної частки (паю), що розташована на території Луганської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області. Проте у видачі свідоцтв про право на спадщину їм було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Під час розгляду цивільної справи за їх позовом до Луганської сільської ради Петрівського району, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини з'ясувалося, що у їхніх свідоцтвах про народження записано невірно ім'я матері, а саме: у свідоцтві про народження ОСОБА_4. зазначено ім'я матері "ОСОБА_6", а в свідоцтві ОСОБА_3 - ім'я матері "ОСОБА_6", що не відповідає дійсності.

Просили суд встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, була їхньою рідною матір'ю.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2016 року заяву задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідною матір'ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2016 року рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2016 року скасовано, заяву ОСОБА_3 і ОСОБА_4 залишено без розгляду. Роз'яснено позивачам право подати позов до суду на загальних підставах.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4 просять скасувати ухвалу апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати заявників - ОСОБА_6

За свого життя ОСОБА_6 із 27 липня 2001 року до дня смерті перебувала на повному державному утриманні у Біляєвському психоневрологічному інтернаті, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Луганської сільської ради, Петрівського району, Кіровоградської області, яке успадкував її син ОСОБА_5, що підтверджується виданим 23 січня 2016 року на його ім'я свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстрованим у реєстрі за № 3.

Постановою державного нотаріуса Петрівської державної нотаріальної контори від 15 серпня 2015 року № 768/02-31 заявникам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що протягом шестимісячного строку вони не подали заяву в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6

У зв'язку із вказаними обставинами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулися до Петрівського районного суду Кіровоградської області із відповідним позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відмовлено, оскільки позивачами не надано доказів на підтвердження того, що пропущення строків звернення до нотаріальної контори відбулося з поважних причин, крім того, відсутні докази, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, є їхньою матір'ю.

Установлено, що в свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, виданому Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 16 жовтня 1966 року, у графі "мати" записана ОСОБА_6, а в свідоцтві про народження ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4) серії НОМЕР_2, виданому Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 10 жовтня 1964 року, у графі "мати" записана ОСОБА_6.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 і ОСОБА_4, суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, зокрема, показів заявників та свідків, вважав доведеним факт того, що померла ОСОБА_6 дійсно є рідною матір'ю ОСОБА_3 і ОСОБА_4

Також суд виходив із того, що встановлення факту родинних відносин тягне для заявників юридичні наслідки і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Однак із вказаними висновками обґрунтовано не погодився апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, у постанові від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) , такі справи розглядаються, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 4 ст. 256 ЦПК України установлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, апеляційний суд правильно виходив із того, що із заяви вбачається спір про право, який повинен розглядатися у позовному провадженні.

Ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановленою із додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні, а наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли підтвердження в матеріалах справи, є безпідставними.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а постановлена у справі ухвала апеляційного суду - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.