Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Демяносова М.В., суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення процентів за користування коштами, трьох процентів річних та неустойки, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_7, ОСОБА_8 із позовом, у якому просив стягнути відсотки за користування коштами, трьох відсотків річних та неустойки за договором позики від 27 жовтня 2010 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2016 року, зупинено провадження у справі до розгляду апеляційним судом апеляційної скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про стягнення боргу за договором позики і цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про визнання недійсними довіреності, договору позики та іпотечного договору, що перебуває у провадженні Харківського районного суду Харківської області (справа № 635/5085/15-ц)

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій не відповідають наведеним нормам процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення процентів за користування коштами, трьох процентів річних та неустойки, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 27 жовтня 2010 року між ним та ОСОБА_7 був укладений договір позики, умови якого вона не виконує і борг не повертає.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 червням 2015 року з ОСОБА_7 на користь позивача була стягнута сума боргу в розмірі 554 592 грн 42 коп., неустойка за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 277 296 грн 21 коп. та судові витрати по справі в розмірі 1 731 грн 31 коп.

Зазначене судове рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржено ОСОБА_7 в апеляційному порядку і на даний час справа знаходиться на розгляді в апеляційному суді Харківської області.

08 липня 2015 року ОСОБА_7 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_11 про визнання недійсними довіреності, договору позики та іпотечного договору.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2015 року відкрито провадження у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

Визначаючи наявність підстав, передбачених статтею 201 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 157 ЦПК суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.

За таких підстав суди першої та апеляційної інстанцій не з'ясували фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог та дійшли безпідставного висновку щодо зупинення провадження у справі, тому ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 342 ЦПК України, з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 15 червня 2016 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.