Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
Іменем України
27 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Кадєтової О.В., Євтушенко О.І., Кузнєцова В.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 грудня 2005 року між сторонами укладено кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами банку" складає між ним та банком договір.
Позивач зазначав, що відповідач належним чином умови договору не виконав, внаслідок чого станом на 31 грудня 2015 року має прострочену заборгованість в розмірі 31 667,57 грн, яка складається з: 5 396,42 грн - заборгованість за кредитом; 24 286,94 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; а також 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 1 484,17 грн - штраф (процентна складова).
На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2005 року в розмірі 31 667,53 грн.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами встановлено, що 26 грудня 2005 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви позичальника про надання кредитних послуг на умовах, з якими він ознайомлений та погоджується, був укладений кредитний договір про надання споживчого кредиту з базовою відсотковою ставкою 3 % в місяць, зі строком дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти. Дата видачі картки - 05 липня 2006 року.
Рішенням Вижницького районного суду від 28 жовтня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22 012,25 грн. - відмовлено за пропуском строку, при цьому судом встановлено, що згідно розрахунку позивача останній платіж проведено 10 лютого 2009 року, строк дії картки по серпень 2008 року і в подальшому жодного платежу не вносилося; документального підтвердження надання відповідачу картки з новим строком дії позивачем суду не надано.
Ухвалою Вижницького районного суду від 13 лютого 2015 року закрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 27 531,18 грн.
Судами встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" знову 22 лютого 2016 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним у формі заяви від 26 грудня 2005 року, зі строком видачі картки - 05 липня 2006 року, при цьому позивачем викладено позовні вимоги по заборгованості станом на 31 грудня 2015 року в сумі 31 667, 53 грн. Таким чином, представник позивача до предмету позову включив суми, які не були предметом дослідження у попередніх справах в зв'язку із збільшенням періоду розрахунку заборгованості і вимагає стягнути також розмір заборгованості по процентам за користування кредитом та процентну складову штрафу, які є більшими у зв'язку із збільшенням періоду розрахунку заборгованості.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги) стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2013 року в задоволенні позову ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2005 року в розмірі 22 012,25 грн відмовлено у зв'язку із спливом строку позовної давності, а тому прийшов до правильного висновку, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги за вказаним кредитним договором.
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили характер спірних правовідносин та дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.
Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и в :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" відхилити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 28 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 12 травня 2016 рокузалишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Кадєтова
О.І. Євтушенко
В.О. Кузнєцов