Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства "Дністер" до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2016 року,

У липні 2015 року Львівське комунальне підприємство "Дністер" (далі - ЛКП "Дністер") звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з центрального опалення у сумі 14 554грн 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. Разом з цим, ЛКП "Дністер" надає послуги з постачання теплової енергії до вказаного будинку. Позивач вказує, що відповідачі заборгували підприємству 14 554 грн 80 коп., і останнім направлялось попередження про необхідність оплати наданих послуг, однак суму боргу вони не сплатили. ЛКП "Дністер" зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу, однак ухвалою суду від 30 січня 2015 судовий наказ скасовано.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2016 року, частково задоволено позовні вимоги ЛКП "Дністер". Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ЛКП "Дністер" заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з липня 2011 року по липня 2014 року у розмірі 6 701 грн. 39 коп. Решту позовних вимог залишено без задоволення. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ЛКП "Дністер" залишити без задоволення.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 проживають і зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як співвласники. Балансоутримувачем зазначеного будинку є ЛКП "Дністер". Відповідно до відомості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не сплачують послуги за теплову енергію, а заборгованість по оплаті за теплопостачання за період з 01 грудня 2006 року по 01 липня 2014 року становить 14 554 грн 60 коп.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 162 ЖК УРСР громадянин, якому належить квартира (будинок) на праві приватної власності, зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, врахувавши положення ст. 256, 257, 264 ЦК України, ст. 162 ЖК УРСР, положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) , Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ЛКП "Дністер" позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про невірне обчислення судами строку позовної давності спростовується обставинами справи, зокрема видачею 30 липня 2014 року Сихівським районним судом м. Львова судового наказу, який було скасовано ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 січня 2015 року, отже відповідно до ст. 264 ЦК України позовна давність переривалась.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.