Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Іваненко Ю.Г., Ступак О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргоюПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2016 року,

У лютому 2016 року ПАТ ДельтаБанк" звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 листопада 2005 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 23/38М, згідно якого остання отримала кредитні кошти в сумі 14 000 доларів США. Того ж дня укладено й договір поруки з ОСОБА_6

У грудні 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за спірним.

Оскільки у порушення умов кредитного договору, ОСОБА_5 не виконала належним чином умови договору, у неї станом на лютий 2016 року за виникла заборгованість - 277 084,23 грн, яку і просить стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ "Про судоустрій статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності.

Сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст. 267 цього Кодексу, за умови, якщо про застосування строку позовної давності заявлено стороною у спорі до винесення судом рішення, як це передбачено ч.3 цієї ж статті.

Оскільки відповідач звернулась до суду із заявою про застосування строку позовної давності, суд обґрунтовано відмовив у позові.

Висновки судів відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.

Зі змісту рішення судів і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 15 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.