Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року,

У липні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за договором позики у розмірі 640 599 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 640 599 грн.

Не погоджуючись з указаним судовим рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без руху та надано строк 30 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків (надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявникові.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2010 року позов задоволено.

Майже через шість років, а саме 04 липня 2016 року ОСОБА_5, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що він не був присутній під час проголошення судового рішення та до 22 червня 2016 року не бачив тексту оскаржуваного рішення, тобто не був ознайомлений зі змістом тексту рішення, суд копії рішення не направляв, тому просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без руху та надано строк 30 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків (надання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску).

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявникові.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ЦПК України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

Як вбачається із супровідного листа від 17 грудня 2010 року копія рішення суду від 13 грудня 2010 року була направлена на адресу ОСОБА_5 (а. с. 33, т. 2) та була повернута "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 34, т. 2).

У подальшому після ухвалення оскаржуваного судового рішення ОСОБА_5 особисто ознайомлювався з матеріалами справи 03 липня 2012 року, про що склав розписку (а. с. 50, т. 2).

Також стороною позивача було подано до суду клопотання про заміну сторони у виконавчому провадженні, а ОСОБА_5 направляв телеграму про перенесення дати розгляду справи (а. с. 70, т. 2).

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ознайомлювався з матеріалами справи 29 листопада 2013 року та ОСОБА_5 подавав клопотання про зупинення провадження у справі (а. с. 76, 78, 79, т. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Клопотанням про поновлення або продовження строк на усунення недоліків апеляційної скарги апелянтом подано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 72 ЦПК України документи, подані після закінченні процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, яка передбачає повернення позовної заяви (апеляційної скарги).

Таким чином, апеляційний суд встановивши неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження обґрунтовано залишив апеляційну скаргу для усунення недоліків.

При цьому колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 222 ЦПК України ОСОБА_5 було своєчасно направлено копію рішення від 13 грудня 2010 року, він ознайомлювався з матеріалами справи, у тому числі і з судовим рішенням з 03 липня 2012 року (а. с. 50, т. 2). З указаного часу відповідач оскаржував як дії державного виконавця, так і звертався із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Тобто, був не лише ознайомлений з судовим рішенням, але і здійснював дії щодо його виконання. Таким чином, права ОСОБА_5 було дотримано.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 не виконав вимоги ухвали суду від 21 липня 2016 року, апеляційний суд обґрунтовано повернув її заявникові на підставі ч. 5 ст. 297 ЦПК України, спростувавши доводи апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір" (3674-17) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.