Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого  Пшонки М.П.,

суддів:  Костенка А.В.,  Патрюка М.В.,

Пінчука М.Г.,    Прокопчука Ю.В., - 

розглянувши в судовому засіданні справу за позовами заступника прокурора м. Ялта в інтересах Ялтинської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про знос будівль; за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до Ялтинської міської ради, виконавчого комітету Ялтинської міської ради про скасування рішень, визнання права власності на будівлю, за касаційними скаргами прокуратури м. Ялти, Ялтинської міської ради, ОСОБА_3на рішення Ялтинської міського суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року,

в с т а н о в и л а:

Заступник прокурора м. Ялта в інтересах Ялтинської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про знос самовільно збудованих відповідачами двох індивідуальних гаражів за адресою: АДРЕСА_1, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі збудували гаражі на земельній ділянці, що є власністю Ялтинської міської Ради без відповідного дозволу і з порушенням будівельних норм і правил.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали до суду зустрічну позовну заяву, в якій просили скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року "Про знос самовільно збудованих ОСОБА_2 і ОСОБА_1 гаражів поАДРЕСА_1 і визнати за ними право власності на індивідуальні гаражі.

Рішенням Ялтинської міського суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року, в задоволенні позову заступника прокурора м. Ялта  в інтересах Ялтинської міської ради відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року. У зустрічному позові в частині визнання права власності на гаражі відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави в сумі 8 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, прокуратура м. Ялта ставлять  питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, а Ялтинська міська рада - про скасування судових рішень та ухвалення рішення про задоволення позову заступника прокурора.

Касаційна скарга Ялтинської міської ради підлягає частковому задоволенню, а касаційні скарги ОСОБА_3, прокуратури м. Ялта  - задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2, послався на те, що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку під будівництво гаражів, однак оскільки зведенням позивачами гаражів права інших осіб не порушуються, то рішення виконкому Ялтинської міської Ради НОМЕР_1, НОМЕР_2 від 11 листопада 2004 року про знос самовільно збудованих позивачами гаражів підлягає скасуванню.

З таким висновками суду погодитися не можна, оскільки вони суперечать матеріалам справи та вимогам закону.

Відповідно до частини 2 ст. 125 Земельного Кодексу України (2768-14) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Саме після такої реєстрації, як зазначено у ст. 18 Закону від 6 жовтня 1998 року №161-XIV"Про оренду землі", цей договір набуває чинності.

Частина 3 статті 125 Земельного Кодексу України (2768-14) забороняє приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Згідно зі ст. 212 Земельного Кодексу України (2768-14) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ним.

Суд ці вимоги закону не врахував і не навів докази, які б свідчили про незаконність рішення міської ради відносно спірних земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що Ялтинська міська рада відмовила позивачам в передачі земельних ділянок у користування (оренду).

Враховуючи викладене, суду слід з'ясувати обставини, що підтверджують факт правомірного користування позивачами спірними земельними ділянками. Посилання в рішенні на те, що Ялтинська міська рада не заперечує проти користування позивачами ділянками доказами не підтверджено.

Третя особа - ОСОБА_3, в клопотаннях зазначає, що будівництво гаражів на самовільно зайнятих землях порушує її права, оскільки позивачі займають частину належної їй земельної ділянки.

Відсутність у матеріалах справи зазначених доказів та неповне з'ясування її обставинам не дають суду підстав для висновку про задоволення позовних вимог чи відмову в їх задоволенні.

Апеляційний суд не звернув увагу на ці порушення і необгрунтовано залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

За таких обставин, керуючись статтями 336, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Ялтинської міської ради задовольнити частково, а касаційні скарги прокуратури м. Ялти, ОСОБА_3- задовольнити.

Рішення Ялтинської міського суду Автономної Республіки Крим від 3 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 січня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.