Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року,

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року в задоволення позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і заявником не порушено клопотання про поновлення цього строку із зазначенням підстав для його поновлення. Суд надавав строк для подачі заяви про поновлення строку, однак заявником вимоги ухвали не виконано.

Проте даний висновок не ґрунтується на процесуальному законі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 73, ч. 3 ст. 294 ЦПК України апеляційний суд за заявою особи може поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у разі наявності поважних причин цього строку.

За змістом п. 2 ч. 3 ст. 297 ЦПК України якщо вказані особою, яка подала апеляційну скаргу, підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Згідно із ч. 1 ст. 218 ЦПК України рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.

З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2016 рокуГолосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заявленого нею позову про стягнення з відповідача боргу за договором позики. У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення (а. с. 39 т. 2)

25 травня 2016 року ОСОБА_3 через свого представника звернулася з апеляційною скаргою, яка ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2016 року була залишена без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків: виконання вимог ст. 295 ЦПК України та надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено з підстав, передбачених ч. 3 ст. 297 ЦПК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відмовляючи ОСОБА_3 у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції посилався на те, що вимоги ухвали апеляційного суду заявником виконано не в повному обсязі, а саме не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначав, що посилання представника позивача на його відсутність у судовому засіданні саме під час виходу суду з нарадчої кімнати та проголошення рішення матеріалами справи спростовується, оскільки відповідна позначка в журналі судового засідання та заява особи відсутні.

Разом із тим, апеляційний суд не врахував, що у судовому засіданні

21 березня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, яка була вручена лише представнику відповідача (а. с. 39-40 т. 2), повний текс рішення місцевого суду на адресу позивача ОСОБА_3 було надіслано листом суду від 17 червня 2016 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, а відтак у силу положень ч. 1 ст. 294 ЦПК України (1618-15) особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою, заявник посилався на те, що копію оскаржуваного судового рішення ним не отримано, а станом на 17 травня 2016 року дане рішення не виготовлено, на що суд не дав належної оцінки.

Викладене свідчить, що апеляційний суд дійшов до передчасного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.

З урахуванням наведеного, постановлена в справі ухвала апеляційного суду не може залишатись в силі та з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 31 серпня 2016 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.