Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., ХоптиС.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом Хмельницької житлово-експлуатаційної контори № 1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5 вересня 2016 року,

У серпні 2015 року Хмельницька житлово-експлуатаційна контора № 1 (далі -ЖЕК № 1) звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3 є власником 63/100 часток квартири АДРЕСА_1 та споживачем наданих їй житлово-комунальних послуг. У порушення норм діючого законодавства відповідач не виконувала своїх обов'язків щодо своєчасної оплати за надані комунальні послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 квітня 2015 року скасовано судовий наказ від 30 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Ураховуючи викладене, ЖЕК № 1 просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з 1 лютого 2009 року до 1 серпня 2015 року в розмірі 2 494 грн 16 коп.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 травня 2016 року у задоволенні позову ЖЕК № 1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 5 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ЖЕК № 1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЖЕК № 1 заборгованість за спожиті послуги у розмірі 2 494 грн 16 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ЖЕК № 1, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем і використовує належне їй нежиле приміщення, яке знаходиться в житловому будинку, для здійснення підприємницької діяльності (надання перукарських послуг), споживає житлово-комунальні послуги для здійснення підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні, тому не повинна здійснювати оплату відповідних послуг за тарифами, встановленими для фізичних осіб. При цьому позивачем не доведено надання ним та отримання відповідачем в повному обсязі житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов ЖЕК № 1, апеляційний суд виходив із того, що ЖЕК № 1 надає комунальні послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, власник квартири у зазначеному будинку ОСОБА_3 зобов'язана щомісячно оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами, а сама по собі відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Проте повністю погодитись із такими висновками апеляційного суду не можна, оскільки їх суд дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним положенням закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що з 31 серпня 1999 року ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 квітня 2000 року № 263-Б "Про відкриття перукарні "ІНФОРМАЦІЯ_1" приватним підприємцем ОСОБА_3." останній було дозволено відкрити перукарню "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1. При цьому ПП ОСОБА_3 визначено здійснювати прибирання та благоустрій прилеглої території згідно з рішення сьомої сесії міської ради від 16 березня 1999 року № 14, щорічно укладати угоду на вивіз сміття та побутових відходів з комунальним автотранспортним підприємством № 222801.

Відповідно до свідоцтва про право власності на приміщення перукарні від 30 жовтня 2001 року, виданого Департаментом житлово-комунального господарства, відповідач як приватний підприємець набула у приватну власність приміщення перукарні по АДРЕСА_1.

Згідно здоговором купівлі-продажу частини квартири від 23 квітня 2004 рокуОСОБА_3 придбала 63/100 частки квартири АДРЕСА_1. На ім'я відповідача як фізичної особи ЖЕК № 1 відкрито особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 12 квітня 2012 року № 355 "Про надання дозволу на проведення реконструкції квартир" надано дозвіл фізичний особі - підприємцю ОСОБА_3 на проведення реконструкції 63/100частки квартири АДРЕСА_1 без виведення з жилого фонду під розширення існуючої перукарні.

31 серпня 2012 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області зареєстровано подану фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - перукарні по АДРЕСА_1 (реконструкції 63/100 частки квартири № 2 під розширення існуючої перукарні).

15 квітня 2013 року ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності на перукарню загальною площею 72,5 кв. м.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 березня 2016 року зобов'язано ЖЕК № 1 зняти з балансу квартири № 2 та № 3 по АДРЕСА_1 згідно з рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27 березня 2014 р № 186 та скласти акт передачі ОСОБА_3 цих квартир, інженерних мереж, що забезпечують життєдіяльність вказаних будинків, з балансу ЖЕК № 1, пропорційно займаної площі.

Проте апеляційний суд у силу ст. 212 ЦПК України не надав належної правової оцінки зазначеним обставинам та наявним у справі доказам, зокрема: декларації про готовність об'єкта до експлуатації - перукарні, технічному паспорту на приміщення перукарні "ІНФОРМАЦІЯ_1" та її державній реєстрації, рішенню виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13 квітня 2000 року № 263-Б "Про відкриття перукарні "ІНФОРМАЦІЯ_1" приватним підприємцем ОСОБА_3.".

Згідно з п. 6 Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 970 (970-2013-п) , обсяг фактично наданих послуг та виконаних робіт, пов'язаних з їх наданням, повинен бути підтверджений відповідною первинною документацією, що зберігається у виконавця, зокрема наказами підприємства, табелем обліку робочого часу, розрахунковими листками нарахування заробітної плати робітникам, нарядами-завданнями, актами списання матеріалів, матеріальними звітами майстрів, актами виконаних робіт постачальних та підрядних організацій, документами, що підтверджують технічні показники будинку, тощо.

Разом з тим апеляційний суд не звернув уваги на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження надання ЖЕК № 1 послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідачу.

Також апеляційний суд не врахував, ОСОБА_3 є власником квартир № 2 та № 3 у будинку АДРЕСА_1, які є перукарнею "ІНФОРМАЦІЯ_1" з окремим входом, окремою лінією електропостачання, своєю котельнею, за договором про співпрацю по прибиранню прилеглої прибудинкової території відповідач сплачує згідно з актами виконаних та прийнятих робіт.

При цьому постачальники комунальних послуг: водоканал, теплокомуненерго, міські електромережі, комунальне підприємство по вивозу твердих відходів, з якими фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, власником нежитлового приміщення - перукарні, напряму укладені договори, надають послуги для здійснення останньою господарської діяльності.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Перелік справ, підвідомчих господарському суду, наведений у ст. 12 ГПК України.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України апеляційний суд зазначених вимог закону не врахував, не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин, не визначив з ким у ЖЕК № 1 виник спір з ОСОБА_3 як фізичною особою, чи як з фізичною особою - підприємцем та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

У зв'язку з наведеним, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий апеляційний розгляд, під час розгляду якоїсуду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнитичастково.

Рішення апеляційного суду Хмельницької області від 5 вересня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.