Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру її пенсії, включивши до суми середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії суму допомоги на оздоровлення та суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати, які вона отримувала до виходу на пенсію у розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням про призначення пенсії та зобов'язати відповідача і надалі здійснювати нарахування пенсії з урахуванням виплат допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

В подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги та просила визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку їй пенсії протиправними, зобов'язати відповідача перерахувати їй пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , згідно довідки про заробітну плату № 2403 від 21 жовтня 2015 року з моменту звернення до управління пенсійного фонду в розмірі 80% від середньомісячної заробітної плати, що зазначений в довідці, з урахуванням сум на допомогу на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 12 квітня 2013 року їй призначено пенсію за віком посадової особи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) та Закону України "Про державну службу" (3723-12) . За час перебування на службі в органах місцевого самоврядування вона отримувала допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, які включаються до фонду оплати праці та носять системних характер, а також їй виплачувалась індексація заробітної плати, проте при обчисленні пенсії не включено сум допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а також індексації заробітної плати. Вважає, що відповідно до статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статті 37 Закону України "Про державну службу", статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" має право на проведення перерахунку пенсії.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку позивачу пенсії.

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача згідно довідки про заробітну плату № 2403 від 21 жовтня 2015 року з моменту звернення до відповідача в розмірі 80% від середньомісячної заробітної плати, що зазначений в довідці, з урахуванням сум на допомогу на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації заробітної плати.

Так, судами встановлено, що 12 квітня 2013 року позивачу призначено пенсію за віком посадової особи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14)

. 23 жовтня 2015 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з врахуванням сум допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, проте листом від 30 жовтня 2015 року їй відмовлено.

Також судами встановлено, що згідно довідки управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради про складові заробітної плати від 21 жовтня 2015 року у період з 1 квітня 2011 року по 1 квітня 2013 року позивачу нараховувались та виплачувались допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки на суми виплаченої матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та вказані виплати включаються до складу заробітної плати державного службовця, тому відповідач повинен враховувати їх і при призначенні відповідної пенсії.

Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що відповідно до частин 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а відповідно до частини 6 статті 33 цього Закону передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а тому допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати носять разовий характер та не є складовою заробітної плати у розумінні Закону України "Про державну службу" (3723-12) , а факт утримання із суми матеріальної допомоги внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати держслужбовця та врахування такої при обчисленні (перерахунку) пенсії.

Проте із вказаними доводами відповідача погодитись не можна з огляду на те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Подібна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року № 21-314а14.

Відповідно до статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.Конец формы

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.