2а-6450/12/1370 Про скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора відділу митного оформлення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 16.05.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Державної митної служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Львівської митниці Державної митної служби України про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ОСОБА_1 звернувся до Державної митної служби України та Львівської митниці з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №1279-к від 20.06.2012 року "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Краковець" Львівської митниці, наказу Львівської митниці №907-к від 21.06.2012 року "Про оголошення наказу Державної митної служби"в частині оголошення ОСОБА_1, поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач під час виконання посадових обов'язків дотримувався посадової інструкції та чинного законодавства, ним не було вчинено дій, які б суперечили засадам організації та здійснення митної справи в Україні та вказували на невиконання чи несумлінне виконання службових обов'язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач під час виконання посадових обов'язків дотримувався посадової інструкції та чинного законодавства, ним не було вчинено дій, які б суперечили засадам організації та здійснення митної справи в Україні та вказували на невиконання чи несумлінне виконання службових обов'язків.

16 жовтня 2012 року представником позивача до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, якою він просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №1279-к від 20.06.2012 року "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення його перебування на державній службі в митних органах, наказ Львівської митниці №907-к від 21.06.2012 року "Про оголошення наказу Державної митної служби" в частині оголошення ОСОБА_1, поновити на роботі з 22 червня 2012 року та стягнути середній заробіток з 22 червня 2012 року до дня постановлення судом постанови.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржила Львівська митниця, яка, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. У поданій апеляційній скарзі відповідач вказав, що позивач порушив Присягу державного службовця, а тому його звільнення з посади відповідає нормам чинного законодавства. Висновок суду першої інстанції про відсутність фактів несумлінного виконання обов"язків ОСОБА_1 не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки перевіркою було встановлено, що позивач під час здійснення митного оформлення переміщуваного через державний кордон України вантажу по книжках МДП № DX67907297, № GХ 67907298, № UX 67904143 не вніс всіх необхідних відомостей до ЄАІС ДМСУ. Документів, які б підтверджували правильність внесення позивачем інформації до ЄАІС ДМСУ немає, надані комісії книжка МДП, СМR та інвойс не містять даних щодо вагових характеристик кожного з переміщуваних товарів, а тому вказана інформація могла бути підтверджена шляхом митного огляду товарів та їх зважування, чого позивачем зроблено не було всупереч вимогам статей 41, 55, 62, 63, 75 Митного кодексу України. Також, апелянт посилається на порушення позивачем пункту 4.6.2. Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого Наказом Держмитслужби України від 21 листопада 2011 року №755, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2011 року за № 1036/6227 (z1036-01) . Апелянт вважає, що позивач несумлінно виконував службові обов"язки, чим порушив Присягу державного службовця. Львівська митниця вважає, що суд безпідставно застосував до цих правовідносин Закон України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) , оскільки перебування позивача на державнй службі було припинено у відповідності до статті 30 Закону України "Про державну службу". Тому оскаржуваний наказ Державної митної служби України є законним та підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник Державної митної служби України та Львівської митниці повністю підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача.

Позивач та його представник заперечили щодо задоволення апеляційної скарги та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, пояснення представника апелянта, позивача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не довели правомірності звільнення позивача з митних органів України. Позивач не допустив порушень посадової інструкції, у його діях відсутні ознаки діянь, що підпадають під ознаки порушення Присяги державного службовця, а тому відсутні підстави для його звільнення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Краковець" Львівської митниці.

Наказом Державної митної служби України від 20.06.2012 року №1279-к було припинено його перебування на державній службі в митних органах України 21 червня 2012 року за порушення присяги державного службовця на підставі ст. 17, п.6 ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу".

Підставою для прийняття такого рішення стали результати службової перевірки, призначеної Наказом Державної митної служби України від 01.06.2012 року № 304, за наслідками якої встановлено, що Львівською митницею в період з 12.10.2011 року по 24.05.2012 року до Придністровського регіону Республіки Молдова на адресу підприємств "Шериф" та "Армекс" (м. Тирасполь) здійснено пропуск товарів по 35 книжкам МДП. Митне оформлення товарів здійснював, в тому числі й головний інспектор ВМО № 2 митного поста "Краковець" Львівської митниці ОСОБА_1. Перевіркою встановлено, що більшість документів, які підтверджують переміщення товарів через митний кордон України в режимі "транзит", не містять відомостей, необхідних для занесення даних до ЄАІС ДМСУ. Зокрема, книжки МДП, СМR та інвойси не містять даних щодо вагових характеристик товарів, що переміщувались, відсутні достатня інформація щодо опису товарів та маркування місць, код товарів на рівні чотирьох знаків. Разом з тим, посадовими особами Львівської митниці не ініціювалося проведення митного огляду, що вказує на формальний підхід до здійснення митного контролю транспортних засобів з товарами та свідчить про недбале ставлення позивача до виконання службових обов'язків, визначених посадовими інструкціями, основних обов'язків державних службовців, що дискредитує митний орган, в якому він працює.

Розглянуши спір, суд першої інстанції встановив, що такі висновки митного органу не відповідають обставинам справи та чинному законодавству.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з цим висновком з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2.2 Розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 26.12.2011 року № 1718 (z0060-12) 2.2 при направленні транзитних товарів до митниці призначення посадова особа митниці відправлення вносить з персональної електронної обчислювальної машини, розміщеної в приміщенні структурного підрозділу митниці, до Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України таку інформацію про переміщувані товари: серію та номер книжки МДП; номер сторінки книжки МДП; реєстраційні номери транспортних засобів, якими переміщуються транзитні товари; найменування підприємства-перевізника; місцезнаходження підприємства-перевізника; прізвище, ініціали водія, його паспортні дані; код митниці відправлення; код митниці призначення; найменування та місцезнаходження відправника; найменування та місцезнаходження одержувача; код країни відправлення; код країни призначення; реквізити документів транзиту товарів (крім книжки МДП); товарну позицію УКТЗЕД, зазначену у документах транзиту товарів, назву товару, його вартість, вагу брутто, кількість вантажних місць; контрольну дату доставки товарів до митниці призначення; номер службового посвідчення та номер особистої номерної печатки посадової особи митниці відправлення, що здійснює митне оформлення. За умови переміщення у складі однієї партії однорідних товарів інформація про назву цих товарів, вагу брутто, кількість вантажних місць вноситься до ЄАІС з вантажного маніфесту книжки МДП, а інформація про вартість товарів - з інших документів транзиту товарів.

Із копії книг МДП, за якими позивачем здійснювалось митне оформлення вантажів, вбачається, що у графі 10 зазначено назву вантажу, опис товарів, вагові характеристики, а у графі 11 - його вагу. Отже, порушення пункту 4.6.2 Порядку реалізації положень Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державної митнї служби України від 21.11.2001 року №755 (z1036-01) відсутні. У видруківках з ЄАІС про пропуск вантажу наявні відомості про товар, внесені ОСОБА_2: код товару, назва вантажу, кількість, вартість, кількість місць та вага на підставі книг МДП.

Тому підстав для проведення огляду товару, що прямував транзитом та був опломбований, у позивача не було.

Також суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ про припинення перебування позивача на державній службі є незаконним, оскільки такий був прийнятий відповідачем без дотримання вимог Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) , який є спеціальним щодо спірних правовідносин й підлягає обов"язковому застосуванню .

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 410 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України. У митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

У преамбулі Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) , зазначено, що цей Статут визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. Регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу" (3723-12) .

Тобто, в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України "Про державну службу" (3723-12) враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) .

Згідно ст. 1 Дисциплінарного статуту митної служби України службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Відповідно до положень пункту 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених статтею 23 цього Статуту, у тому числі і звільнення з митного органу.

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державних службовців) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) , який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 27 Дисциплінарного статуту митної служби України дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Згідно статті 31 Дисциплінарного статуту митної служби України застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як несумлінне виконання позивачем своїх службових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення Присяги державних службовців), відповідач позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України (2805-15) .