Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
28 грудня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Луспеника Д.Д., Журавель В.І., Штелик С.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, про позбавлення батьківських прав за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником - ОСОБА_6, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що вона з ОСОБА_5 мають дочку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. Проте відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно дочки, вихованням дитини не займається, матеріально не утримує, не цікавиться її справами та не приймає участі у її фізичному, духовному і моральному розвитку. Також відповідач не надає згоди на те, щоб дитина мала змогу періодично виїжджати до іншої країни.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно дочки.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника - ОСОБА_6, просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15)
від 18 березня 2004 року.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суди, врахувавши висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області та правильно застосувавши положення ст. 164 СК України, роз'яснення, надані судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (v0003700-07)
, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до обґрунтованого висновку про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків і підстав для застосування такого заходу до ОСОБА_5 немає. При цьому позивач не довела позовних вимог, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником - ОСОБА_6, відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 5 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
Д.Д. Луспеник
В.І. Журавель
С.П. Штелик
|