Справа: № 826/1190/13-а 

Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. 

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська сировина" ЛТД до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ТОВ "Українська сировина" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0009992208, № 0010002208 від 05.10.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Українська сировина" ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Укртехномас-Сервіс" за період з 01.01.2008 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт № 744/22-08/19122065 від 20.09.2012.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. п. 7.2.3. п 7.2., п. п. 7.2.6. п 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 321 000,00 грн. та п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 (283/97-ВР) )", із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 401 250,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0009992208 та № 0010002208 від 05.10.2012, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість за основним платежем та засновано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25% від суми основного платежу.

Судом першої інстанції встановлено, що в перевіряємому періоді між ТОВ "Українська сировина" ЛТД та ТОВ "Укртехномас-Сервіс" укладено договір № б/н на поставку матеріалів від 10.09.2010, предметом якого є зобов'язання постачальника (ТОВ "Укртехномас-Сервіс") в порядку та на умовах, визначених договором, поставити, а покупцем (позивач) в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити матеріали для виробництва коньяку в асортименті, погодженому сторонами в специфікації № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною. У специфікації № 1 від 10.09.2010 до договору № б/н від 10.09.2010 на поставку матеріалів передбачено поставку фільтркартон K700-IR 40*40 вартістю 428,00 грн. за шт. та фільтркартон K200-IR 60*60 вартістю 642,00 грн. за шт.

Відповідач вважає, що в реальності зазначений договір не виконувався, господарські операції за цим договором не відбувалися, а єдиним зиском для позивача від господарських взаємовідносин між згаданими підприємствами є одержання ним податкової вигоди.

Відповідач стверджує про відсутність адміністративно-господарських можливостей у контрагента позивача на виконання господарських зобов'язань по укладених договорах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що, в свою чергу, на думку відповідача, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на постанову Печерського районного суду м. Києва по справі № 1-167/12 від 19.03.2012 року, згідно якої директор ТОВ "Укртехномас-Сервіс" притягнений до кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 187 КК України (фіктивне підприємництво).

Так, в матеріалах справи наявні видаткові накладні, податкові накладні, товаро-транспортні накладні, які оформлені належним чином, містять усі реквізити, підписи уповноважених осіб, відтиски мокрих печаток підприємств, а також наявні виписки з банку, які посвідчують факт розрахунку за договором.

Відповідачем не заперечується, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою робіт контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові накладні за договірними відносинами позивача з контрагентом, оформлені у відповідності Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , правильність оформлення яких відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних ТОВ "Укртехномас-Сервіс" було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, з Реєстру виключене не було, а отже мало право складати податкові накладні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновків податкового органу щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Укртехномас-Сервіс", оскільки такі доводи базуються на встановлених Печерським районним судом фактах у кримінальній справі № 1-167/12, які свідчать про вчинення у травні - червні 2010 року директором контрагента позивача злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Зазначеною постановою встановлено лише факт реєстрації ТОВ "Укртехномас-Сервіс" ОСОБА_1 за грошову винагороду, проте жодним чином не досліджено господарських взаємовідносин з позивачем, не зазначено про діяльність підприємства відносно позивача чи будь-якого іншого суб'єкта господарювання. Господарські відносини між позивачем та контрагентом виникли у вересні 2009 року - в період, про який в постанові Печерського районного суду нічого не зазначено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано усіх, передбачених п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передумов для формування податкового кредиту та валових витрат.

На вимогу ч. 2 ст. 72 КАС України апелянтом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, та не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку до складу валових витрат.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.02.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 21.05.2013.