800/485/16 Про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, визнання протиправними відмов надати інформацію на запити й зобов'язання вчинити певні дії - 27.04.2017 Прийняття

ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ; Комісія), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді Окружного адміністративного суду м.Києва (далі - ОАС м.Києва) безстроково; визнати протиправною відмову ВККСУ в наданні інформації на запити, викладені в пунктах 5,6,12 звернення від 01.03.2016 р., і зобов'язати її надати інформацію які конкретно дії, ким саме (доповідачем, інспектором чи будь-якою іншою особою) і коли були вчинені щодо його заяв від 29.01.2015 р. та від 06.02.2015 р. й надати копії документів, прийнятих за результатами їх розгляду, а також надати інформацію, які конкретні обставини станом на 01.03.2016 р. перешкоджали ВККСУ розглянути його заяви про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправною відмову ВККСУ в задоволенні запиту в наданні інформації на звернення від 12.04.2016 р. і зобов'язати відповідача надати йому копії проекту висновків про наявність підстав для притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності, копію висновку, складеного членом Комісії, з викладеними фактами та обставинами, виявленими у ході перевірки, а також копію пропозиції про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, копію відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., інформацію про те, чому викладені у зверненнях позивача факти численних навмисних порушень ОСОБА_14. вимог діючого законодавства не були враховані Комісією при вирішенні питання про рекомендування для обрання її на посаду судді безстроково, інформацію, протягом якого розумного строку будуть розглянуті звернення про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправним ненадання відповідей на звернення про надання інформації від 06.06.2016 р. та від 16.06.2016 р.; визнати протиправною відмову в задоволенні запиту в наданні інформації на звернення від 07.07.2016р. і зобов'язати надати інформацію про виконання ВККСУ вимог п.4 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо визначення спеціальних місць для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, про надання запитувачам права робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо, розмістивши вказану інформацію на сайті ВККСУ; визнати протиправним незазначення у відмовах в наданні інформації порядку їх оскарження; визнати протиправним порушення строків в частині надання інформації на звернення від 01.03.2016 р. та від 21.04.2016 р.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_6 посилався на незаконність прийнятого ВККСУ рішення № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково, оскільки, як зазначено в останньому, воно прийнято за результатами перевірки звернень щодо професійної діяльності зазначеної особи (тобто, у тому числі й скарг позивача від 28.01.2015 р. та 06.02.2015 р.), натомість, у надаваємих ВККСУ на звернення позивача відповідях остання зазначала, що перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження відносно судді ОСОБА_14. все ще триває; крім того, в порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) на свої численні запити до ВККСУ позивачеві належних відповідей та витребовуваної інформації в повному обсязі надано не було.

Позивач неодноразово зменшував позовні вимоги й востаннє - заявою від 19.12.2016 р., в якій (з врахуванням усних уточнень, наданих в засіданні суду 06.03.2017 р.) просив визнати протиправним та скасувати рішення ВККСУ № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково; визнати протиправною відмову ВККСУ в наданні інформації на запит від 12.04.2016 р. в частині надіслання йому копії відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., а також в наданні інформації, протягом якого розумного строку будуть розглянуті його звернення про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності, та зобов'язати надати копію відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., а також інформацію, протягом якого розумного строку будуть розглянуті його звернення про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності; визнати протиправною відмову в наданні інформації на запит від 07.07.2016 р. про виконання ВККСУ вимог п.4 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо визначення спеціальних місць для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, про надання запитувачам права робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо, розмістивши вказану інформацію на сайті ВККСУ, та зобов'язати надати йому таку інформацію; визнати протиправним незазначення у відмовах в наданні інформації порядку їх оскарження.

В судових засіданнях позивач підтримав адміністративний позов та надав пояснення в підтвердження наведених в ньому обставин і вимог.

Відповідач в надісланих на адресу суду запереченнях і додаткових запереченнях проти адміністративного позову та його представник в судових засіданнях зазначили про безпідставність позовних вимог й просили відмовити ОСОБА_6 в задоволенні позову, посилаючись на законність прийнятого ВККСУ рішення № 336/бо-15 від 25.03.2015 р., яке не порушує та не зачіпає прав і охоронюваних законом інтересів позивача, а також те, що відповідачем було надано вичерпні відповіді по суті порушуваних позивачем в зверненнях питань.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.01.2015 р. ОСОБА_6 скерував до ВККСУ звернення (отримане останньою 29.01.2015 р.), в якому просив вирішити питання про відповідальність судді ОАС м.Києва ОСОБА_14. за порушення, допущені під час розгляду справи № 2а-16841/10/2670 за позовом суддів Київського апеляційного адміністративного суду Бабенка К.А. та Василенка Я.М. до ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про визнання протиправними дій керівника апарату суду та визнання протиправним і скасування розпорядження голови суду № 192 від 12.11.2010 р., а також відкласти розгляд питання про обрання ОСОБА_14. суддею безстроково до вирішення питання про її відповідальність за допущені порушення закону.

Листом від 06.02.2015 р. № Д-1695/15 ВККСУ повідомила позивача про те, що рішенням ВККСУ від 29.01.2015 р. розгляд питання про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково відкладено, а викладена у його зверненні інформація буде врахована Комісією при вирішення питання обрання ОСОБА_14. на посаду судді безстроково.

Аналогічну вимогу (щодо вирішення питання про відповідальність судді ОАС м.Києва ОСОБА_14.) ОСОБА_6 викладено й в зверненні від 06.02.2015 р. (отриманому ВККСУ 11.02.2015 р.), у відповіді на яке, в свою чергу, остання повідомила про здійснювану нею перевірку наведених ОСОБА_6 обставин та зазначила, що про її результати та прийняте рішення заявника буде проінформовано (лист від 16.02.2015 р. № 8вк-605/15 (8вк-605/15/1)).

Також ОСОБА_6 звернувся до народного депутата України Ємця Л.О. з листом від 03.06.2015 р., в якому, навівши обставини розгляду справи № 2а-16841/10/2670 та короткий зміст наданих ВККСУ на його звернення відповідей, просив відкласти розгляд питання про призначення судді ОАС м.Києва ОСОБА_14. суддею безстроково для проведення неупередженої перевірки багаточисельних навмисних порушень закону, допущених нею під час розгляду зазначеної справи.

19.06.2015 р. народним депутатом України Ємцем Л.О. скеровано до ВККСУ депутатське звернення (копію якого також надіслано ОСОБА_6) за № 419/8-1180, в якому останній, посилаючись на ст. 16 Закону України "Про статус народного депутата України" та ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", просив провести перевірку дій судді ОАС м.Києва ОСОБА_14., інформацію про результати якої надати йому особисто та заявнику у строки, встановлені чинним законодавством.

Листом від 01.07.2015 р. № 8вк-605/15/2 ВККСУ повідомила народного депутата Ємця Л.О. про те, що його звернення стосовно скарги ОСОБА_6 на дії судді ОСОБА_14. зареєстровано в автоматизованій системі діловодства Комісії та долучено до первинного звернення ОСОБА_6, за яким здійснюється перевірка в порядку, передбаченому ст.86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на час подання звернення); а листом Комісії від 19.06.2015 р. ОСОБА_6 проінформовано про здійснення дисциплінарного провадження за його зверненням; про прийняте ж у дисциплінарному провадженні рішення народного депутата Ємця Л.О. та ОСОБА_6 буде повідомлено додатково.

В подальшому ОСОБА_6 неодноразово звертався до ВККСУ з запитами про надання інформації щодо стану здійснюваної перевірки й, зокрема, 01.03.2016 р. - з запитом (отриманим Комісією цього ж дня), в якому просив повідомити йому дати та номери реєстрації вхідної кореспонденції, за якими зареєстровано його заяви (від 28.01.2015 р. та всі наступні) і депутатське звернення Ємця Л.О., а також кому їх передано для вирішення, які дії по розгляду вчинено, наслідки розгляду, які обставини перешкоджають розгляду, кількість нерозглянутих звернень, що надійшли після 01.02.2015 р., тощо; крім того, просив надати інформацію щодо дати прийняття рішення про рекомендування ОСОБА_14. для обрання суддею безстроково (надавши йому копію такого рішення) та конкретного строку розгляду його заяв.

ВККСУ в листі № Д-2025/16 від 12.03.2016 р. навела кількісні показники отриманих й розглянутих нею у запитуваний позивачем період звернень, вказала про визначення за допомогою автоматизованої системи членом Комісії, що проводитиме за заявою ОСОБА_6 від 28.01.2015 р. (до якої приєднано його наступні звернення) перевірку наявності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_11, а також зазначила про прийняття нею 25.03.2015 р. рішення про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково.

12.04.2016 р. ОСОБА_6 звернувся з повторним запитом про надання інформації (отриманим ВККСУ 18.04.2016 р.), в якому висловив свою незгоду з отриманою на запит від 01.03.2016 р. відповіддю й повторно просив надати йому копію рішення ВККСУ № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково, копії проекту висновків про наявність підстав для притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності, копію висновку, складеного членом Комісії, з викладеними фактами та обставинами, виявленими у ході перевірки, а також копію пропозиції про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи, копію відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., інформацію про те, чому викладені у зверненнях позивача факти численних навмисних порушень ОСОБА_14. вимог діючого законодавства не були враховані Комісією при вирішенні питання про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді безстроково, інформацію, протягом якого розумного строку будуть розглянуті звернення про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності.

В листі-відповіді № Д-3183/16 від 21.04.2016 р. на запит позивача від 12.04.2016 р. ВККСУ, посилаючись на положення ст.ст. 6, 9, 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та п.9 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, затвердженого наказом голови Комісії № 37 від 24.06.2015 р., повідомила останнього про те, що його запит в частині надання висновку члена Комісії, складеного за результатами перевірки даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та інших документів дисциплінарного провадження, не підлягає задоволенню, оскільки інформація, що міститься у вказаних документах, є службовою й доступ до неї обмежено у встановленому Законом порядку; крім того, звернення в частині інших питань щодо здійснення дисциплінарного провадження Комісія розгляне в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , враховуючи, що запитувані відомості не є публічною інформацією згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (разом з тим, додатком до листа позивачеві було надіслано копію рішення ВККСУ № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково).

В листі ж № Д-3846/16 від 18.05.2016 р. ВККСУ зазначила про неможливість надання детальної інформації щодо ходу і результатів перевірки стосовно судді ОСОБА_14., що здійснюється відповідно до ст.86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції на час подачі звернення згідно з п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) ), через обмеження доступу до інформації, що міститься в матеріалах дисциплінарного провадження (про що ОСОБА_6 повідомлялось листом № Д-3183/16 від 21.04.2016 р.), що, в свою чергу, узгоджується з рекомендаціями щодо конфіденційного розгляду скарги на суддю, наведеними у п.17 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 р. та 13.12.1985 р.; крім того, з огляду на обсяг поданих у 2014 році звернень, що не були опрацьовані через припинення повноважень попереднього складу Комісії, питання за скаргами ОСОБА_6 розглядатиметься на одному з наступних засідань ВККСУ в порядку черговості з урахуванням кількості звернень, що надійшли раніше, встановлених у ході перевірки обставин, графіка засідань та навантаження на членів Комісії.

16.06.2016 р. ОСОБА_6 знову звернувся до ВККСУ з запитом (що був отриманий останньою 22.06.2016 р.), щодо надання йому копії рішення ВККСУ від 29.01.2015 р. про відкладення розгляду питання про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково та копії відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., а 07.07.2016 р. спрямував відповідачеві лист, в якому повідомив про направлення звернення від 16.06.2016 р. й просив надати запитувану у ньому інформацію.

ВККСУ листом за № Д-5719/16 від 14.07.2016 р. повідомила позивача про те, що відповідь на порушені в його зверненні питання вже надано листом від 21.04.2016 р. № Д-3183/16, зазначила, що на даний час за скаргою (заявою) № 8вк-605/16 щодо поведінки судді ОСОБА_14. проводиться передбачена Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарного провадження, про результати якої заявника (ОСОБА_6) та народного депутата України Ємця Л.О. буде повідомлено додатково, а також додатком до листа надіслала позивачеві копію рішення ВККСУ від 29.01.2015 р. про відкладення розгляду питання про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні (на час звернення ОСОБА_6 до ВККСУ щодо притягнення судді ОСОБА_14. до відповідальності) визначав Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI (2453-17) (далі - Закон № 2453) у відповідній редакції, згідно зі ст.74 якого суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою має бути рекомендований Вищою кваліфікаційною комісією суддів України для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково, якщо відсутні визначені законом обставини, що перешкоджають цьому.

Як встановлено судом, рішенням ВККСУ № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. (яке є предметом оскарження у даній справі) ОСОБА_14. рекомендовано для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 (v019p710-11) (справа щодо оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до положень ст.1, другого речення ч.3 ст.8, ст.55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень ст. 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС України.

Разом з тим, право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Отже, судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам.

Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 15.11.2015 р. у справі № 800/264/16, від 01.12.2015 р. у справах № 800/134/15 та № 800/135/15, від 07.02.2017 р. у справі № 800/45/16, від 28.02.2017 р. у справі № 800/590/16.

Проте, розглядаючи справу в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВККСУ № 336/бо-15 від 25.03.2015 р. про рекомендування ОСОБА_14. для обрання на посаду судді ОАС м.Києва безстроково, Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку про відсутність у позивача прав чи обов'язків у зв'язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення, що, в свою чергу, не породжує для нього права на захист, тобто права на звернення до суду з вимогою про його скасування, та, відповідно, виключає можливість задоволення такої позовної вимоги.

Водночас, неприйнятними в цьому контексті є посилання представника ВККСУ в судовому засіданні 06.03.2017 р. на пропуск позивачем визначеного ст. 99 КАС України строку звернення до суду з позовом про скасування рішення Комісії від 25.03.2015 р., з огляду на те, що про існування останнього він дізнався 03.06.2015 р. (про що особисто зазначив в позовній заяві), оскільки, як вже зазначалось вище, оскаржуване рішення не порушує суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, а відтак вони не підлягають судовому захисту, що, в свою чергу, унеможливлює застосування інституту строків звернення до суду.

Такої ж позиції притримується і Верховний Суд України, про що ним зазначено в постанові від 24.11.2015 р. у справі № 800/259/15.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_12 про визнання протиправною відмови ВККСУ в наданні інформації на запит від 12.04.2016 р. в частині надіслання йому копії відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., а також в наданні інформації, протягом якого розумного строку будуть розглянуті його звернення про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності, та зобов'язання надати копію відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_14., а також інформацію, протягом якого розумного строку будуть розглянуті його звернення про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності, то суд вказує на таке.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.84 Закону № 2453 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження (ч.1 ст.86 Закону № 2453).

При цьому, порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді, приймаємі за його наслідками рішення, порядок їх оскарження встановлено в Законі № 2453 (2453-17) та, зокрема, Регламенті ВККСУ (яка здійснює дисциплінарні провадження щодо суддів місцевих та апеляційних судів), затвердженому рішенням ВККСУ від 08.06.2011 р. № 1802/зп-11 (vr802695-11) (далі - Регламент).

Водночас, ані Закон № 2453 (2453-17) , ані Регламент не встановлюють будь-яких строків для розгляду та вирішення питання притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, навпаки останні визначають певну послідовність дій, спрямованих на точне встановлення всіх обставин, що стали підставою звернення зі скаргою (заявою) на дії судді, та перевірку їх достовірності з прийняттям законного та обґрунтованого рішення за їх наслідками.

Натомість, як вже зазначалось в цій постанові, ВККСУ в своєму листі від 18.05.2016 р. № Д-3846/16, обґрунтовуючи тривалість розгляду звернень позивача, посилалась на значний обсяг поданих у 2014 році звернень, що не були опрацьовані через припинення повноважень попереднього складу Комісії (відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" від 08.04.2014 р. № 1188-VII (1188-18) , що набрав чинності 11.04.2014 р.) та утворення нового її складу лише 09.12.2014 р. (рішення № 21/зп-14), а також зазначала, що питання за скаргами позивача розглядатиметься на одному з наступних засідань в порядку черговості з урахуванням кількості звернень, що надійшли раніше, встановлених у ході перевірки обставин, графіка засідань та навантаження на членів Комісії, тобто фактично надала запитувану ОСОБА_6 інформацію щодо строку розгляду його звернень про притягнення судді ОСОБА_14. до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, як встановлено судом, перевірка повідомлених ОСОБА_6 обставин, які, в свою чергу, стали підставою й для направлення народним депутатом України Ємцем Л.О. депутатського звернення від 19.06.2015 р. № 419/8-1180 (що було приєднано Комісією до матеріалів перевірки), триває.

Отже, неприйняття відповідачем остаточного рішення за наслідками здійснюваної перевірки судді ОАС м.Київа ОСОБА_14. саме по собі унеможливлює надання ВККСУ остаточної відповіді на депутатське звернення народного депутата України Ємця Л.О. з повідомленням ОСОБА_13

Відносно ж до позовної вимоги про визнання протиправною відмови в наданні інформації на запит від 07.07.2016 р. про виконання ВККСУ вимог п.4 ч.1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо визначення спеціальних місць для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, про надання запитувачам права робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо, розмістивши вказану інформацію на сайті ВККСУ, та зобов'язання надати йому таку інформацію, суд зазначає наступне.

Вимога про надання вказаної інформації заявлялась позивачем як в запиті від 12.04.2016 р., так і в подальшому в запитах від 06.06.2016 р. та від 16.06.2016 р.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо (пункт 4).

Отже, зі змісту наведеної норми можна зробити висновок, що розпорядник інформації визначає такі місця в кожному конкретному випадку звернення запитувача інформації; водночас, як безпосередньо у зазначеній статті, так і вцілому в Законі України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) (зокрема, стаття 15 якого визначає перелік інформації, яка підлягає оприлюдненню її розпорядниками) відсутня вказівка про необхідність розміщення такої інформації на сайті розпорядника.

Водночас, ОСОБА_6 оскаржується відмова ВККСУ в наданні інформації на запит саме від 07.07.2016 р., який, в свою чергу, не містить конкретних вимог та за своєю суттю фактично є повідомленням (нагадуванням) відповідачеві про неотримання позивачем відповіді на попередній запит - від 16.06.2016 р.; при цьому, повнота та зміст отриманої ним в подальшому відповіді від 14.07.2016 р. не є предметом розгляду у даній справі.

За наведеного, не підлягає задоволенню й вимога ОСОБА_6 про визнання протиправним незазначення ВККСУ у відмовах в наданні інформації порядку їх оскарження, оскільки, як вже зазначалось, дослідження змісту надаваємих йому відповідей (в контексті та межах остаточного уточнення позовних вимог) свідчить про те, що відповідач не відмовляв в задоволенні його звернень та запитів; незгода ж позивача зі змістом отримуваних відповідей не свідчить про відмову в їх задоволенні вцілому.

Крім того, обираємий особою, що звертається до суду з позовом, спосіб захисту має бути ефективним та сприяти відновленню її порушеного права, натомість заявлена ОСОБА_6 вимога не спрямована на захист його права, а за своєю суттю фактично зводиться лише до констатації судом певної обставини як такої.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.