Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гримич М.К., Висоцької В.С., Ткачука О.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", треті особи: ОСОБА_5, Профспілкова організація Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", про поновлення на роботі, виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що з 1986 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем, проте наказом від 01 березня 2016 року її було звільнено з посади адміністратора терміналів B та F відділу обслуговування в терміналах служби пасажирського обслуговування наземного обслуговування у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на те, що її звільнено незаконно, не враховано її переважне право залишення на роботі та її звільнено без згоди профспілкової організації, членом якої вона є, із урахуванням уточнених позовних вимог, просила скасувати наказ від 01 березня 2016 року про її звільнення, поновити її на посаді адміністратора терміналів В та F відділу обслуговування в терміналах служби пасажирського обслуговування комплексу наземного обслуговування в Державному підприємстві "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - ДМ "Міжнародний аеропорт "Бориспіль") з 01 березня 2016 року; стягнути з ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 01 березня по 01 червня 2016 року у розмірі 36 339 грн 78 коп., а за період після 01 червня 2016 року - по дату фактичного поновлення з розрахунку 637 грн 54 коп. за кожну зміну, а також 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року, позов задоволено частково.

Скасовано наказ від 01 березня 2016 року про звільнення ОСОБА_4 з посади адміністратора термінала В та F відділу обслуговування в терміналах служби пасажирського обслуговування комплексу наземного обслуговування.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді адміністратора терміналів В та F відділу обслуговування в терміналах служби пасажирського обслуговування комплексу наземного обслуговування в ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з 01 березня 2016 року.

Стягнуто з ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2016 року по 06 червня 2016 року у розмірі 38 252 грн 40 коп.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" просить скасуватиоскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що при звільненні позивача роботодавцем було порушено передбачений трудовим законодавством порядок вивільнення працівника, відтак є підстави для поновлення її на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, правильно зазначено й те, що запропоновані позивачу посади суттєво порушували її права як більш кваліфікованого працівника, а профспілквова організація не надала згоду на скорочення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки вона має переважне право на залишення на роботі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 20 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.