Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Гримич М.К., ТкачукаО.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" про стягнення утриманих податків та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою її виплати, відшкодування збитків та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з відповідача на свою користь незаконно утримані податки у розмірі 2 635 грн 48 коп.; зобов'язати відповідача подати відомості про нараховану їй заробітну плату за жовтень-грудень 2009 року та сплатити внески до Пенсійного фонду України за цей період; стягнути з відповідача на свою користь 5 560 грн 44 коп. разом із компенсацією на момент виплати на відшкодування їй збитків, понесених внаслідок несвоєчасної подачі до Пенсійного фонду відомостей про нараховану їй заробітну плату та сплати внесків, а також втрату частини заборгованої заробітної плати за періоди з 01 березня 2011 року по 09 травня 2011 року, з 13 жовтня 2009 року по 01 березня 2011 року, з 17 січня 2012 року по 03 березня 2012 року у зв'язку із затримкою її виплати у розмірі 6 183 грн 38 коп. та 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Заводського районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2014 року стягнуто з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, невиплачену заробітну плату, компенсацію втрати частини заробітної плати, компенсацію втрати заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, кошти на відшкодування моральної шкоди, розмір яких зменшено рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2014 року, та зобов'язано відповідача подати до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФ) в Заводському районі м. Дніпродзержинська уточнені відомості про її заробітну плату та сплатити в повному обсязі внески за період з 13 жовтня 2009 року по 09 травня 2011 року.

Зазначала, що відповідач виплав їй лише 23 225 грн 76 грн., тоді як судовими рішенням було стягнуто 25 977 грн 95 коп., оскільки з суми, стягнутої на її користь, було відраховано податки.

Крім того, ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" не було сплачено внески до Пенсійного фонду України за жовтень-грудень 2009 року та не подано відомості про нараховану відповідачем заробітну плату.

Посилаючись на те, що виконуючи судове рішення, відповідач порушив її права на отримання належних їй сум, а несплата внесків та неподання відомостей до Пенсійного фонду України призвели до зменшення її трудового стажу на три місяці та до зменшення суми пенсії, яку вона отримує з 2009 року, просила позов задовольнити.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, надавши належну оцінку доказам в їх сукупності, обґрунтовано виходив із того, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача податку у розмірі 2 635 грн 48 коп. відсутні, оскільки здійснення відрахування податку із сум, що належить виплатити стягувачу, є обов'язком відповідача.

Крім того, судами правильно зазначено, що рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 травня 2014 року з відповідача на користь позивача вже було стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати з 13 жовтня 2009 рік по 01 березня 2011 ріку, з 17 січня 2012 року по 03 березня 2012 року та зобов'язано відповідача подати до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровсткої області відомості про заробітну плату ОСОБА_4, а також сплатити в повному обсязі внески до Пенсійного фонду України за вказаний період.

При цьому, відповідно до постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції у Дніпропетровській області від 23 грудня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про зобов'язання відповідача подати до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Дніпродзержинська уточнені відомості про заробітну плату ОСОБА_4 та сплатити в повному обсязі внески до Пенсійного фонду України за весь час вимушеного прогулу з 13 жовтня 2009 року по 09 травня 2011 рік закінчено, у зв'язку з виконання боржником виконавчого документа.

Також суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_4 не доведено факту спричинення їй моральної шкоди діями відповідача,при цьому моральна шкода, заподіяна останній у зв'язку із порушенням прав її прав у сфері трудових відносин, вже була стягнута на її користь вищезазначеним судовим рішенням.

З огляду на вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.